Завантаження
Анастасія Корбет, "Нас трьох"
Входячи у цей ранок, відчуй вагу кісток. Це твій єдиний якір. Змий з очей нічну сіль. Угорі вітер б'ється об ребра неба – єдиний звук, вартий уваги. Ступай на холодний поріг. Не шукай назв для своїх кроків. Просто йди.
Надінь краватку чи маску. Грай роль батька, майстра, вчителя. Будь віртуозом, але відчувай, як комір натирає шию. Я теж відчуваю цей дотик. Забудь про напис на своєму кріслі – це мертвий пластик...