Чоловічок, а це певно не була дівчина, обняв одразу їх двох і запропонував підняти по чарчині за знайомство. "Я з Сатурна!" — мовив він. "Обов'язково" — в один голос відповіли медпрацівники і хутко продерлися до стійки: день видався не з легких і треба було щось негайно з цим робити. Та замовляючи собі по склянці вони майже одночасно кивнули в бік цього звеселілого і сказали бармену: "Сатурну" більше не наливай!" Бармен, чепурного вигляду чоловік середніх літ, в краватці-метелику і ретельно відпрасованій білосніжній безрукавці, чемно нахилився і стиха мовив:
― Він не розбишака, ні. Вчора дійсно повернувся з експедиції на Сатурн. Кажуть, що із неабияким відкриттям. Уявляєте що у світах коїться, сказав він показуючи пальцем вгору, кільце Сатурну скрутилося у стрічку Мебіуса!
Післямова
Чому я написав цю іронічну повість? Хотілося перевірити, куди заведуть нас фантазії, якщо ми, як із Хмарою, захочемо зробити казку бувальщиною. Адже це почалося не вчора, а ще на початку розквіту готичного роману кінця XVIII століття. До справи долучився кінематограф. Настала ера матеріалізації ідей у декораціях, комбінованих зйомках і комп'ютерних анімаціях, квестах. І не подумайте, що я проти: це заворожує, інтригує й розважає! На арену виходять: генна інженерія, 3D-принтери і штучний інтелект. Замість механічних іграшок і робототехніки, про себе починають заявляти андроїди. Віват! І це — чудово.Але уявіть: ви йдете на кухню за кавою, а ваш розумний дім, ніби новонароджений міліціонер із анекдоту, питає: "Ваші документи, мамо?" Двоє андроїдів за спиною додають: "І не забудьте, хазяїне, сьогодні ви спите на "велькомі", бо у спальні прибрано!"
Перше що спадає на думку: "Може дочка забула на ніч вимкнути гало-візію?"
А тут ще дзвінок у двері — і на порозі T-Rex у смокінгу, три метри зросту. Ви запитуєте кого йому ― "У нас за газ і світло заплачено". ― Він же ввічливо:
— Та я так... зайшов поснідати.
Дикість? Чи просто майбутнє, яке ми самі накликали, мріючи про Марс і штучний інтелект?
Технології — від 3D-принтерів до ШІ — це диво, але й виклик. Ця повість — іронічна спроба перевернути наші амбіції з ніг на голову, щоб побачити, де межа між мрією і хаосом. Стрічка Мебіуса, що пронизує твір, нагадує: усе пов'язане. Є простий шлях — жити за звичкою. І є складний — де ми вчимося розуміти інших.
Якщо вам здалося, що в цій історії є правдоподібність, дякую сучасним ШІ. Вони здійснили необхідні розрахунки, змоделювали зображені тут схеми траєкторій космічних об'єктів, створили ілюстрації, надали перевірену інформацію про факти і навіть склали деякі з віршів. Саме ШІ: Grok, GPT, Copilot, Gemini, Claude додали "скелету" повісті достовірності, а її "шкірі" — відтінку містифікації.
Ви можете запитати, а як же там Нібіру: вона була, є чи ні? Одразу відповім: не знаю. Адже ідея інша: якщо планета існує, то може якось так. Тому ця повість — посвята моєму другу, чия пристрасть до таємниці надихнула мене. Він вірив, що фантазії можуть відкривати нові світи ... Проте реальність завжди ставить крапку.
Дякую технологіям — і вам, читачу, за подорож!
То ж будемо пам'ятати: коли надто довго заглядаєшся на зорі — не перечепись за власне коріння!
P.S.
Тим, хто дуже цікавиться, є наступний фрагмент спілкування зі штучним інтелектом ChatGPT:
"… Ви сказали:
В запитані малась на увазі Luyten 726-8
Програма ChatGPT сказала:
Ага, тепер ясно — Luyten 726-8 (UV Ceti) — це зовсім інша річ! Дякую за уточнення.
Це подвійна зоряна система, розташована всього за 8.7 світлових років від Сонця, одна з найближчих до нас. Складається з двох червоних карликів: BL Ceti та UV Ceti, причому UV Ceti — один із найвідоміших спалахуючих червоних карликів (flare star).
Тепер повернімось до твого запитання, уже з поправкою:
Припустимо, об'єкт з глибини Всесвіту отримав імпульс, пройшов повз Сонце (із певним відхиленням) і попрямував до Luyten 726-8.
Чи могла ця система зорей змінити його траєкторію на 180° і повернути в напрямку Сонця?
а) Чи змінилась швидкість після прольоту повз Сонце?
Як і раніше, ні — не суттєво, якщо об'єкт не пройшов дуже близько (на відстані, співмірній з перигелієм комет типу Сангена або Перігія Ulysses — тобто <1 AU).
Гравітація Сонця в таких умовах могла відхилити траєкторію, але для високошвидкісного міжзоряного об'єкта абсолютна швидкість майже не змінюється. Можна казати: трохи змінився вектор швидкості, але не модуль.
б) Чи може система Luyten 726-8 повернути об'єкт назад?
Оце вже дуже цікаве питання. І тут все залежить від деталей траєкторії та швидкості об'єкта.
1. Гравітаційний маневр ("праща") на зірці — можливий
Luyten 726-8 — це подвійна система. У таких системах існують цікаві можливості для гравітаційного маневру: об'єкт може пролітати між зірками й отримувати складне комбіноване гравітаційне прискорення.
2. Поворот на 180° — лише за правильних умов
Це можливо в принципі, якщо:
об'єкт проходить близько до однієї з зірок, особливо UV Ceti (яка має трохи більшу активність),
об'єкт має помірну швидкість (наприклад, 30–70 км/с, а не >200 км/с),
обрано вдалу геометрію входу в систему — так, щоб енергія була перерозподілена не на збільшення швидкості, а на розворот напрямку.
У реальності — шанс такої події вкрай низький через необхідність точної траєкторії, але у фантастичному контексті — дуже ефектний і допустимий прийом.
Фантастичне трактування:
Ти цілком можеш уявити, що невеликий об'єкт (можливо, з "антикварного" позаземного зонда) здійснив подвійний гравітаційний маневр: спершу відхилення біля Сонця, далі — розворот у системі UV Ceti, і — вуаля! — він знову летить до Сонця, тепер вже з іншим "завданням".
Це може бути навіть основою для того, що об'єкт повертається кожні кілька десятків тисяч років, наче космічний маятник або посланець — зв'язок між двома зоряними системами. Як тобі така ідея?"
P.S. Вирушаючи до UV Ceti впевніться, що вимкнули праску і перекрили газ. Домівку можна не замикати …