- Людмила — людям мила...
- Мені так боляче, що діти наші гинуть...
- Мені ще не було весняно так у осінь...
- Мерзнуть зорі на світанку...
- Ми лупим лупим лупим по ворогу з екрану...
- Милістю мила...
- Мовчиш і все, чи я тебе образив?..
- Моя величність, Муза, має людські риси...
- На пагорбах розкинулось село...
- Не йди від мене о півночі...
- Не стелиться дорога...
- Нене моя рідна, славна Україно...
- Нерозуміння, небажання, хтивість...
- Одгомоніла осінь, одцвіла...
- Ой біліла, ой біліла мала хатка...
- Ой дубе — дубочку до верби хилися...
- Ой ріка широка з небом говорила...
- Ой стояла ой стояла стара верба...
- Ой хлопчина молоденький...
- Ой, народе України, нащо ж так робити...