Загублені сліди (пісня)

Анатолій Клименко

Намотую роки на росяні світанки
з тобою зустрічать ми будем світлі ранки
по стежці по крутій все вище піднімаюсь
як раптом упаду не плачу і не каюсь


Загублені сліди і втрачені надії
у серці заховав про тебе ніжні мрії
напитися зірок у тиху ніч бажаю
і місяця ріжок побачить в ріднім краю (повтор другої строфи)