- Ізосилабізм
(від гр. isos — рівний і лат. syllaba — склад)
Рівноскладовість, поділ вірша на ритмічні одиниці, рівні між собою за кількістю складів (див. силабічне віршування, яке й побудоване на принципі ізосилабізму).
Визначення на окремій сторінці → - Ізосинтаксизм
(від гр. isos — рівний і syntaxis— складання)
Сумірність віршових рядків у вільному вірші, побудована на вживанні аналогічних синтаксичних одиниць (синтагм), які й утворюють ритм вірша.
Визначення на окремій сторінці → - Ізотонізм
(від гр. isos — рівний і tonos — наголос)
Рівноударність у тонічних віршах; однакова кількість наголосів у віршових рядках.
Визначення на окремій сторінці → - Ізохронізм
(від гр. isos — рівний і chronos — час)
Рівночасність; принцип ритмічної організації віршів, при якому вірш поділяється на одиниці, рівні між собою за кількістю часу, потрібного для їх читання. На принципі ізохронізму побудовані античне віршування, метрика ряду східних поезій, народне віршування, пов’язане з музично-тактовою організацією вірша.
Визначення на окремій сторінці → - Імажинізм
(від лат. imago — образ)
Декадентська течія в мистецтві й літературі, що спочатку виникла в Англії перед війною 1914 р. як одне із відгалужень футуризму. Російські імажиністи виступили із своєю декларацією у 1919 р. Це були В. Шершеневич, С. Єсєнін, А. Марієнгоф, Р. Івнєв та ін. Існувало видавництво "Імажиністи", книжкова крамниця і літературне кафе "Стойло Пегаса". Група припинила своє існування у 1924 р.
Російські імажиністи основним принципом поетичної творчості оголосили примат "образу як такого"...
Читати визначення повністю → - Імпресіонізм
Художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.
Сформувався у Франції в другій половині XIX ст., насамперед у малярстві. Визначення походить від назви картини Клода Моне "Враження. Схід сонця" ("Impression. Soleil levant", 1873). Наприкінці XIX ст. імпресіонізм поширився в європейському письменстві. Засновниками літературного імпресіонізму вважаються брати Ґонкури. Виявився він також у творчості Ґі де Мопассана, М. Пруста, К. Гамсуна, О. Уайльда, Р. Л. Стівенсона, А...
Читати визначення повністю → - Імпровізація
(від лат. improvise — несподівано, без підготовки)
Складання твору в процесі його співання чи читання; створення вірша на вказану тему без попередньої підготовки, експромтом.
Велику роль відіграє імпровізація, наприклад, у виконанні дум народними співцями — кобзарями. Вони дослівно тексту думи не пам’ятають, а знають лише її сюжет. І при кожному співі імпровізують слова, а відповідно до тексту — й музику. Цілком на вільній імпровізації побудовані голосіння...
Читати визначення повністю → - Інвектива
(від лат. invectiva oratio — лайлива промова)
Різкий, гнівний виступ, який звинувачує когось чи спрямований проти чого-небудь. В художній літературі інвектива — це твір, найчастіше вірш, гостро спрямований проти певних соціальних сил, осіб чи явищ, сповнений різко висловлених звинувачень, одвертого осуду.
Визначення на окремій сторінці → - Інверсія
Одна із стилістичних фігур мови, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу.
(від лат. inversio — перевертання, перестановка)
Одна з фігур поетичної мови: незвичайна розстановка слів у реченні для того, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу. Звичайно підмет стоїть перед присудком, означення перед означуваним словом і т. д. Коли переміщується слово з його звичайного місця на інше, воно стає більш помітним, підкреслюється його значення і звучання в контексті.
Визначення на окремій сторінці → - Індивідуалізація в літературі
(від лат. individuum — неділиме, особистість)
Надання змальованим у художньому творі картинам і образам своєрідних, неповторних рис, показ їх не сухо і схематично, а у всій різноманітності, життєво достовірно.
Кожний значний літературний образ є узагальненням багатьох життєвих фактів. Але особливістю художнього мислення є те, що це загальне не існує окремо від конкретного, індивідуального, одиночного.
Визначення на окремій сторінці →