Восени 1914 року О. Турянського мобілізували до австрійської армії, він одразу ж потрапив на австро-сербський фронт. Письменник близько бачив пекло війни, але найстрашніше чекало ще попереду — сербський полон. Разом з іншими 60 тисячами австрійських вояків його було відправлено етапом через гори Албанії. Це був жорстокий шлях смерті — від голоду й холоду гинули й самі сербські конвоїри. Лише 15 тисяч полонених вижили. Серед них — і Турянський. Сербські лікарі серед семи замерзлих полонених помітили якісь слабкі рухи. Його повертали до життя, помістивши в холодну воду, — це запропонував лікар-українець Василь Романишин. Так полоненого доктора філософії О. Турянського було врятовано від смерті. Однак він залишається військовополоненим, його відправляють на острів Ельба. Там він створює 1917 року повість-поему "Поза межами болю".
Що стало основою для написання повісті "Поза межами болю"?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Поза межами болю"
- Хто з героїв твору справив на вас найбільше враження? Чому?
- До яких народнопісенних форм близька пісня втікачів? Які художні засоби в ній використано і яку роль цей вставний елемент відіграє в розкритті ідеї твору?
- Повість-поему О. Турянського довгий час було заборонено для прочитання. Як ви гадаєте, чому?
- Чому твір О. Турянського "Поза межами болю" — лірична повість-поема?
- Як ви розумієте такі слова одного з персонажів: "Ми тут вже здійснили ідеал братньої прихильності і любові"?