Осип Турянський порушує багато загальнолюдських проблем у поемі: держава й людина; війна й людина; війна й політичні амбіції верхівки; влада грошей; збереження духовності й моральних цінностей. Основний мотив, що проходить через увесь твір, це протест проти війни. Як докір усьому людству звучить авторське питання: "Навіщо ми, люди, вбивали людей?". Оптимістичні слова Добровського наприкінці твору, звернені до оповідача, а насправді до кожної людини, також можна вважати загальнолюдським мотивом: "Коли у тьмі і в хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небудь ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть". Ідея перемоги духу над матерією також загальнолюдська, але у повісті вона яскраво втілена через засоби експресіонізму.