Поясніть, у чому особливість образу "героя, що повертається", в оповіданні Генріха Белля.

Хлопці, щойно закінчивши школу, а нерідко і не встигнувши завершити навчання, були мобілізовані й відправлені на смерть, а разом із ними і головний герой оповідання Генріха Белля. Хлопець, який лише три місяці тому каліграфічно виводив на шкільній дошці давньогрецькі цитати, сьогодні без рук і ноги, у стані больового шоку стікає у бинти кров'ю в залі малювання. Понад усе герой оповідання хоче дізнатися, яка в нього рана і чи саме до своєї школи він потрапив. Відповіді на ці запитання юнак знаходить одночасно. З'ясувалося, він-таки у своїй школі, адже на класній дошці залишився незакінчений напис (який і став назвою оповідання), зроблений його рукою. Це початок відомої епітафії (надмогильного напису) Симоніда Кеоського про подвиг 300 спартанців: "Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, передай її жителям, // Що всі ми полягли тут, бо так звелів нам закон". Стало зрозуміло, що герой оповідання поранений надзвичайно тяжко, або позбувся обох рук і ноги. Отже, дописати згадану епітафію він уже не зможе, навіть якби захотів...