Ці написи діаметрально протилежні: спартанці захищали від загарбника свою землю і мужньо полягли в бою, "бо так звелів їм закон". А за що віддали свої життя мільйони гітлерівців? За які ідеали скалічено безіменного героя "Подорожнього..."? Особливий цинізм фашистської пропаганди й освіти полягав у тому, що вони використовували прекрасні зразки античної звитяги й патріотизму воїнів-спартанців, щоби виховувати покоління загарбників-гітлерівців, яке прагнуло підкорити світ.
Тому, побачивши список учнів школи, які загинули під час війни, герой твору так і не зміг збагнути, за що ж, власне, його ровесники полягли? Розмірковуючи над тим, що у шкільному календарі могли би написати особисто про нього, герой "Подорожньо го..." так і не зміг закінчити фрази "Пішов зі школи на фронт і поліг за...". Бо він сам "ще не знав, за що". Таким чином колишній фронтовик Генріх Белль виніс вирок фашизму.