Цей інструмент був поширений в Україні, особливо у козацьку добу, й згадувався поряд із трубами й сурмами.
[15] Уважний читач здогадався, що це варіація на пісню гурту "Любе" (з кінця ХХ сторіччя !!!).
[16] Старовинна українська пісня, перекладена Автором польською, а потім перекладена Перекладачем українською . Але ж ви, мабуть, здогадалися. Це варіант пісні: "Гей наливаймо, повнії чари, щоб краще в світі жиося, щоб нашп доля нас не цуралась, щоб краще в світі жилося"...
[17] З XVI сторіччя в метрологічній термінології Речі Посполитої слово "корець" вживається для означення одиниці виміру сипких тіл і речовин. Згідно Конституції 1565 року, корець дорівнював 36 гарнцям. Проте, на практиці його величина не була сталою, вона коливалася від 16 до 45 гарнців. Наприклад, у Руському воєводстві налічувалося 17 видів місцевих гарнців. Львівский корець, наприклад, мав місткість 122,999 л. На вагу – десь біля 100 кг.
[18] Стая (правильніше стає, стаянє) – стара польська міра довжини дороги. Існують дві міри з однаковою назвою:
— довжина борозни, яку віл оре, не зупиняючись і не повертаючи, що відповідає англосаксонській мірі фурлонг. Така стая могла мати різну довжину: статутна стая дорівнювала 84 локтям; старопольська – близько 134 м;
— відстань, пройдена конем між двома зупинками, що відповідає англосаксонській мірі, що називається ліга. Така стая, що називається мильова, становить – близько 893 м; а новопольська – близько 1066,8 м.
Стаянє є мірою дуже популярною серед авторів фентезі, наприклад, Анджея Сапковського, де вона зазвичай відповідає 1–2,5 дорожнім милям (2–4 км). У перекладі творів Толкіна М. Скібневською слово staja використовується як еквівалент англійської ліги, яка має довжину 3 милі (4,8 км).
[19] Калкан (від турецького Kalkan) – легкий, круглий, сильно опуклий щит зі Сходу, який використовували солдати в таких країнах, як Персія, Індія чи Туреччина. Також відомий в арабських країнах, Китаї, Монголії, Польщі та Угорщині.
[20] Історичний гетьман Павло Тетеря вмер в 1671 році в Туреччині.