— Спершу розповім вам, як я починав допит. Я був скутий, тяжко скутий тим фактом, що один із двох більше не може дати мені найменшої інформації. До того ж його співучасник — бо для початку його слід розглядати як співучасника — заперечував, що має хоч якісь зв'язки з тим другим. Нічого не знайшлося під час домашнього обшуку, опитування сусідів і знайомих теж не дало наслідків. Тим часом я постійно тримав телефонний зв'язок із Центром. Яке рішення прийняти? Відпустити його на волю? Ні, це виключається. Допитати його не таким благородним методом, як дотепер? Звісно, можна було б чудово влаштувати новий допит з нових позицій. Тобто іншим методом, у іншій атмосфері. Але Центр відповів: ні. І дав мені директиву застосувати План. Тут я роблю відступ і повертаюся до нашого хлопця. Коли я про все домовився з Центром, то звелів привести його і сказав, що завтра ми переводимо його до Центру, в столицю. І що його співучасника ми вже туди відправили без будь-якої затримки, згідно з вказівкою Центру. Отже, наступний допит відбудеться там. І знову він повівся спокійно. "Нема ніякого сенсу мене мучити, з цього нічого не вийде". — тільки й сказав. На цьому закінчуються мої безпосередні, особисті контакти з хлопцем із кафе "Спорт". Затриманого відвели до "чекальні", і, як мене повідомили тепер, коли я повертався з фотолабораторії, він ходить від стіни до стіни й безперервно курить. За ним стежать і фотографують усі його рухи крізь фальшиву фотографію на стіні. :
— Мені не терпиться почути про План, — сказав Менеджер.
— План — це витвір Центру. Хто його автор, не знаю. Може, навіть електронний мозок, а може, це плід колективної творчості. Я знаю тільки те, що це План геніальний за своїм задумом, винятковий за довершеністю. Це досконалий План. Атож, це його найточніша характеристика.
Він пішов і сів у крісло за столом. Трохи помовчав із сигаретою в роті, потім провадив:
— А тепер я знову зроблю відступ. Багато зигзагів, але інакше, мабуть, не можна. Бо нам треба побачити ясно, з усією повнотою той простір, у якому він рухатиметься, в якому будемо рухати його ми та План. Розгляньмо, які в нас є дані, чи слушно вирішив Центр застосувати в цьому конкретному випадку План. Передусім маємо лист, якого я одержав уранці від невідомого інформатора. Ви це знаєте. Поки що неможливо вирішити, чи цей лист обгрунтований, чи це жарт. Людина, фото якої ми маємо, справді прийшла до кафе "Спорт". Через нещасливий випадок вона не попала нам у руки живою. Припустімо, що цей
— назвімо його "номер один" — був справді злочинцем. Але й у цьому випадку щодо номера другого я не можу бути певний. Є ймовірність, що його зустріч у кафе з першим була випадковою. Друга ймовірність
— що вона не була випадковою, і тоді він саме той, з ким мав зустрітися перший, тобто його співучасник. Але в рас немає проти нього конкретних-даних. Не тіянки конкретних, а й уза^алі ніяких! Отакі справи. Без кінця відтягувати очну ставку не годиться. Він може запідозрити, що очної ставки нема з ким робити. Або що того другого не заарештовано, або що сталося те, що сталось насправді. Ніяких даних, повторюю, в нас немає. Можна звільнити його і потім тримати під систематичним наглядом. Чи допитати в інший спосіб. Застосувавши всі засоби, що є в нашому розпорядженні. Проте, якщо він хитрий, — а це не виключено, — то бачачи, що другий не з'являється, він зрозуміє, що в нас немає проти нього ніяких доказів, і чинитиме опір. Може, й не розколотися на жодному допиті, хоч би якому жорстокому. Поки и він не залишиться мертвим у наших руках після чергового допиту. Тоді знову наслідок — нуль. Бачите, скільки тут проблем і загадок. Отже, втручається Центр і дає вказівку застосувати План. План, який буде застосовано вперше, і саме в нас. Так, я давно знав про цей План. Ще минулого лютого начальників відділень служби безпеки скликали до столиці на спеціальні збори, познайомили з Планом і пояснили, як його застосовувати. І це вперше, повторюю і підкреслюю, План буде застосовано, випробувано на всі майбутні випадки. Честь для нас величезна, але велика й відповідальність. Я певен, ви мене розумієте! Я не знаю, хто автор чи автори Плану. Не виключено, що електронний мозок, здається, я це вже казав. Я дуже захопився Планом, що його саме ми маємо застосувати вперше і, може, тому весь час до нього повертаюсь. Немає значення. Те, що має значення,— це геніальність Плану. Я це кажу з абсолютною переконаністю! Завтра вранці ви вирушаєте на машині служби безпеки, щоб доставити затриманого в Центр у той-таки день — начебто в той-таки день. Я вже повідомив нашого хлопця, що його доставлять у Центр завтра ж. Він тепер спокійний/ 1 буде спокійний, коли його виведуть у внутрішній двір до машини. Ви обоє абсолютно невідомі нашому хлопцеві. Ви уперше познайомитеся з ним уранці. Ти вдаватимеш, ніби ти просто агент, один з багатьох агентів служби безпеки, так само як і Менеджер. Зауваж! Це має велике значення! Він не повинен помітити, що ти не просто агент, як Менеджер, що ти — слідчий. Ти зватимеш Менеджера колегою, так само і Менеджер тебе. Дорогою ти . вибереш момент і скажеш нашому хлопцеві, що ви домовилися між собою поділити кермо: тобто, до порома машину веде Менеджер, а від порома до столиці — ти. З моменту від'їзду ви обоє виявлятимете до нього те, що називається "дружніми намірами". Але уважно! Без перебільшень! Не занадто, щоб не викликати в нього підозри. Усе мусить робитися природно, умотивовано. Будьте обачні. План ви повинні застосувати віртуозно. Увага до дрібниць! Якщо ми кинемо на План перший поквапливий погляд, він може здатися дивним, аж надто дивним. Навіть абсурдним. І саме в цьому його сила. Це наче удар, якого завдаєш зі спокійним обличчям у момент, коли противник цього не чекає. Такий несподіваний удар доконає його набагато певніше, ніж лобова атака. Отже, викладаю вам суть Плану.
Він підійшов до батарей опалення, майже пестливо провів по них рукою і повернувся до мене.
— Центр ваги лягає на тебе, — сказав він мені. — Спочатку ви обидва, АІенеджер і ти, працюватимете разом для Плану. Помалу ви створите, як я вже казав, нехай і не зовсім дружню, але досить людяну атмосферу. А потім ти залишишся з нашим хлопцем сам, і вся відповідальність буде на тобі. Згідно з Планом,. ми піддаємо затриманого різким змінам температури. Конкретніше: цього чоловіка заарештували несподівано, коли він пив коньяк у кафе "Спорт". Винний? Ні? Ми не можемо з певністю цього сказати. Одразу після арешту він потрапляє в службу безпеки. Це наче він різко перейшов від високої температури до низької. Об'єкт наче швидко заморожується. Тепер його мучить одне питання: "Що мені зроблять у Центрі?" його переведення до Центру має бути — так передбачає План — несподіваним для нього підвищенням температури. Сердечна атмосфера, яку ви створите навколо нього, наче нічого й не сталося, зігріє його знову. А потім знову холод — коли, зрештою, він потрапить у столицю, у Центр. От на це ми й б'ємо. Так ніби ми беремо трубу і піддаємо її різким змінам температури — жар, холод, жар, холод. Труба кінець кінцем трісне. План переносить дослід з трубою на хлопця з кафе "Спорт". Наша труба — це заарештований. Ми створюємо для нього перегрів, а потім різко охолоджуємо. І чекаємо, коли наша труба, тобто заарештований, трісне. Отож, попавши завтра — тобто я хотів сказати післязавтра — в Центр, а може, й раніше, наш хлопець розколеться. На першому ж допиті в Центрі, а то й без допиту, із щілини, яка в ньому утворилася, витече інформація, що її ми досі не могли одержати в інший спосіб. Бо ж у наших руках нема ніяких доказів його провини, а другий з кафе "Спорт" через нещасливий випадок — нещасливий для служби безпеки, я це підкреслюю знову, — передчасно помер.
— Я відчуваю, як у мені План уже почав діяти, — сказав я. — Це грандіозно!
— Грандіозно! — погодився й Менеджер.
— Я дуже радий! — мовив шеф.— Не треба й казати, що в разі успіху Плану, це означатиме й безпосередній успіх для кожного з вас. Я думаю, ви мене розумієте. Служба безпеки вміє винагороджувати здібних і відданих нашій справі людей.
— Усе буде гаразд! — запевнив я його.
— Одна з головних передумов успіху Плану, може, й найголовніша, гака: для того, щоб щось сталося, не повинно нічого статися.
Я подивився на нього запитливо.
— Це останнє я просив би вас пояснити.
Він не квапився відповідати. Дістав із шухляди зубочистку і, не затуляючись долонею, почав копирсатись у'зубах. Мені стало неприємно. Якби це був не шеф, я зробив би,йому зауваження.
— Це дуже просто,— провадив він із зубочисткою в роті, наче з сигаретою. — План треба виконувати обачно, я вам це й раніше казав. Ти гратимеш першу роль, і твоє завдання — якомога послабити напругу, створити невимушену атмосферу. Щодо успіху, то він прийде сам. Я певен. Якщо ти будеш уважний і уникнеш небезпеки номер один для Плану, тобто чогось надмірного. Все має робитися так, наче нічого не сталося. Тому я й казав тобі, що для успіху Плану найголовніше, щоб нічого не сталося. Нічого особливого. Якщо це тобі вдасться, ти забезпечиш успіх. План — це не шквал, не буря, що налітає, шарпає і зникає. Ні, це тихий тривалий дощик, який капає потихеньку і глибоко зволожує землю. І раптом, коли ти цього не чекаєш, відбувається зсув. Саме такий зсув ми викличемо в хлопця з кафе "Спорт". Щоб він у певний момент похитнувся, втратив рівновагу й заговорив. Це, звичайно, гра в карти, і ми не знаємо, що в нашого партнера на руках. Але в житті — і в нашій службі — треба ризикувати. Що вам ще сказати? Гадаю, я все виклав, принаймні основне. Отож дійте, скоряючись Планові, а ' в деталях — своєму натхненню. План — це основа; На цій основі й будуйте. Самі вирішуйте всякі технічні дрібниці,, наприклад, як повідомити нашому хлопцеві, що нібито зіпсувався карбюратор, або що робити потім, де ходити в місті, де зупинитися... Ми замовили номер у готелі "Великий Національний", абсолютно секретно. Цей готель має наше довір'я. Номер зручний для даного випадку, на останньому поверсі, на сьомому. Номер сімсот сімнадцятий. Зрештою, всі подробиці ми невдовзі розглянемо хй обговоримо.