ОПОВІДАННЯ
Потім він пройшовся вулицею Еола до вулиці Золотих воріт.
"Пройшовся" — слово надто ідилічне щодо того вечора напередодні Нового року: на кожному кроці зіткнення з кимось із перехожих, попереду й позаду штовханина і тиснява...
На яскраво освітлених вогнями ілюмінації вулицях тисячі й тисячі афінців, теж яскраво освітлених, навантажених подарунками, з традиційним побажанням "Щасливого Нового року!" на устах...
ОПОВІДАННЯ
З новогрецької переклав
Анатолій ЧЕРДАКЛІ
Він узяв поштовий набір, відірвав чотири аркуші, згорнув їх книжечкою і сколов на згині шпильками...
Я не розчув, що він мені сказав. Якраз у ту мить ми обганяли величезний холодильник. Мабуть, фруктовоз, напевно не знаю. Той холодильник, по-перше, зняв цілу хмару куряви. А по-друге, страшенно гуркотів, і нічого не було чути.
— Що ти мені сказав? — спитав я.— Я бачив, як ти щось казав, але за тим холодильником не розчув ані слова.
Менеджер скоса блимнув на мене, наче йому ліньки було озватися ще раз. Зрештою пробурчав:
— Атож, я спитав тебе, якого дідька ти все визираєш із машини?..