Завантаження
Анна Пуришкіна, "Співрозмовник"
Тому, хто вірить, що море ніколи не залишає берег назавжди.
Небосхил лиш починав неспішно багровіти, віддзеркалюючись у погляді молодика, що нерішуче переминався з ноги на ногу, спостерігаючи здалеку. Море він бачить уперше. А воно таке, як він і уявляв: безкрає, загадкове глибинами й широтами, неосяжне для його втомленого погляду. Аби збагнути його красу наяву, варто побути з морем наодинці.
Шепіт спокійних хвиль манив ближче, немов замовляючи... Читати повністю →