У парку ніжно шелестить.
Воно розповідає днями,
Як Літо пролетіло вмить!
Історію життя природи
Розносить вітер. А між тим
У парку гіршає погода,
Стає все нібито чужим.
Пожовкле листя ще літає,
Кружляє, лащиться до ніг.
Немовби наперед вже знає —
Його покриє скоро сніг.
Різноманітна кольоровість
Змарніє і впаде у сни.
Скінчиться ця Осіння повість
І парк засне аж до Весни.