На південному сході України, яка на момент цієї історії ще була Українською РСР, за сімома полями, вісьмома горбами та однією розбитою ґрунтовкою, що пам'ятала ще часи, коли на Схід ходили чумаки, розкинувся Хутір Бугайлівка. Тут життя текло повільно, як густий мед, а найбільшою подією за останнє десятиліття була, мабуть, поява кольорового телевізора у голови сільради.
Але одного серпневого ранку, коли марево вже почало дрижати над стернею, тишу Хутора розірвав хрипкий надсадний звук...
Читати повністю →
Натхненна історія, щоб дати віру іншим
Мене звати Любов, і сьогодні я хочу поділитися своєю історією. Можливо, вона дасть комусь віру, надію й сили не здаватися.
Колись я була в точці, де здавалося — все втрачено. Втома, розпач і відчай здавалися нескінченними. Я думала: "Я більше не можу". Але десь у глибині душі залишалася маленька іскорка, яка шепотіла: "Спробуй ще".
Я почала з малого: дозволила собі плакати, дозволила собі бути слабкою...
Читати повністю →
Коли темрява навколо — світло всередині найяскравіше.
Вступ
Ця історія — не про війну, хоча вона трапляється під час війни. Вона не про стратегії, не про битви на фронті.
Вона — про людину. Про біль, який паралізує тіло і душу, пробираючись у найглибші закутки свідомості. Про темряву, в якій, здавалося б, зникає остання надія, залишаючи лише порожнечу.
А ще — про пам'ять, що зберігає найцінніші миті...
Читати повністю →
Присвячується моєму другу — шахтарю з великої літери,
ДЕМЕШКО Віктору Івановичу,
лауреату Державної премії СРСР,
Почесному шахтарю України,
повному кавалеру знака "Шахтарська слава"...
Читати повністю →