Каміння під косою

Ольга Мак

Сторінка 26 з 26

(Примітка упорядника інтернетної публікації).

[28] "Уполномочений" — уповноважений від партії й уряду, що прибував у село з певними дорученнями й необмеженою владою.

[29] "Парттисячники" — спеціально вишколені на курсах партійці з робітників, майже поголовно малограмотних і цілком не обзнайомлених з сільським господарством, яких висилали в села для проведення колективізації і розкуркулювання. Спочатку їх було вишколено 10.000, а потім ще 5.000. З цього виходить і їхня назва — "парт тисячники". Відзначалися над­звичайною твердістю і немилосердним поводженням з селянами. Вдягалися по-цивільному, але були озброєні пістолями і часто їх уживали, чи то як холодну чи "гарячу" зброю.

[30] Нехарний — це діалектне слово, що означає "брудний", "неохайний" або "нечистий". Воно описує людину, яка не дбає про чистоту власного тіла або одягу, а також може стосуватися безладу в речах. Часто вживається як синонім до слів "нечупарний" або "замазура". (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[31] Псота — вибрик, дрібна капость, яка зазвичай викликає сміх. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[32] Підпалок — це діалектна назва перепічки, невеликого коржа з кислого (дріжджового) хлібного тіста. Зазвичай його випікали на сковороді або в печі перед випіканням основного хліба, іноді змащуючи з салом чи маслом. Це традиційна страва, яка часто служила сніданком. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[33] Бра' — скорочене "брате".

[34] Придуркуватий.

[35] Муровий (моровий) — відважний, рішучий, надійний. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[36] Ларьок — (моск.) звичайна дерев'яна буда, в яких зде­більша продавали хліб, пиво, оселедці тощо.

[37] Фуфайка — светр з грубої вовни.

[38] Харківський Паровозобудівельний Завод.

[39] "Не сталі плохо жіть" — "зажили добре".

[40] "Дядя" — на блатняцькому жаргоні — "я", вимовлене зі самохвальбою.

[41] Вкрав.

[42] "Пригородний" — підміський поїзд на недалеку віддаль, па який можна було купити квитки без труднощів.

[43] "Чуні" — подоба панчіх, шитих з грубої матерії і перекладених ватою. Дуже популярні в ті часи і пізніше. Поверх них треба було носити калоші, бо пропускали вогкість.

[44] Вкрав.

[45] Іждівенєц — москалізм — утриманець.

[46] ОДПУ — "Органи Державного Політичного Управлін­ня" — колишнє ҐПУ, а з 1934 р. НКВД.

[47] Розмовляти не можна.

[48] Припинити розмови!

[49] Досить, громадянко; підемо!

[50] Товщ — жир. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[51] Больниця — лікарня.

[52] "Соцзабез" — "Соціальне забезпечення" — установа, де одержували допомогу непрацездатні й неповнолітні, які самі не мали достатньої кількости років праці, щоб діставати пенсію в "Страхкасі".

[53] "Торґсін" — московське: "Торговля с іностранцамі" — "торгівля з чужинцями".

[54] Поштальйон — листоноша.

[55] "Мерзавчик" — найменша пляшка горілки ⅛ літра.

[56] Пипоть або тіпун — хвороба птахів: хрящуватий наріст на кінчику язика. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[57] Зовиця — чоловіка сестра.

[58] "Найте" — "залишіть" або "пустіть".

[59] Лудити — дурити, обманювати. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[60] Лакітки — ласощі. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[61] Бички — дрібненька риба найгіршої якости.

[62] Віллійка — маленька вілла, заміський будинок. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[63] Шпарага — спаржа. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[64] Шерлок Голмс. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

20 21 22 23 24 25 26