Знавці творчості І. Гаспринського слушно простежують подібність Гульджемал і Жанни д'Арк. Можливо, на це вплинули окремі факти біографії самого письменника. Освіту він здобув, зокрема, у Парижі (1871–1874 роки); включив до своєї книги "Кадинлар" розділ "Великі жінки" про представниць слабкої статі, які очолювали держави, стали відомими політиками, вченими, митцями тощо. Героїчних дівчат із Домремі та Учтурфана єднає те, що обидві зростали у звичаях свого часу (виконували хатні роботи, Жанна навчилася "шити із лляного полотна й плести", Гульджемал "вміла гаптувати"); виконують місію – звільнення обложених міст (Орлеана та Учтурфана); здатні надихати, згуртовувати. Жанна д'Арк "непорочна діва", і Гульджемал "лишалася незаміжньою", "в усіх в очах була як свята"; документи і реальні факти свідчать, що Жанна вимагала, щоб воїни "відвідували богослуження, сповідалися й ставали до причастя". І Гульджемал звеліла мусульманам молитися, "спонукала всіх покаятись"; Жанна вела військо, озброєна "короговкою з образом Спасителя", "на якій написано лише одне слово – Ісус", Арслан-киз, готуючись підняти повстання, підготувала "червоний прапор", на якому "красувалося величне слово "Аллах". Ймовірно, що схожими є історичні паралелі, які підштовхнули кримсько татарського та українського авторів до написання творів: ворожі народові правителі, тривала руїна під чужою окупацією й особливо болюче для нас – перекинчицтво" (І. Кошелівець).