Чому, на ваш погляд, це оповідання називають також притчею? Наскільки актуальна його проблематика для сучасних кримських татар та українців? Відповідь обґрунтуйте.

Оповідання Ісмаїла Гаспринського називають також притчею, бо воно має повчальний характер, стосується не лише окремих, згаданих у творі, народів. Сьогодні увага світової спільноти прикута до Кашгару – колись шумного осередку уйгурскої культури, зараз – безлюдного міста-привида; мусульман-уйгурів масово "перевиховують" у китайських таємних таборах, влада КНР намагається знищити до останку уйгурську ідентичність. Також твір актуальний у контексті сучасності: у ХХ столітті кримськотатарський народ пережив комуністичний геноцид, масову депортацію, але проявив здатність до самоорганізації, повернувся на батьківщину, створив себе як модерну етнонацію. Із 2014 року Крим знову захопила Росія, яка проводить дискримінаційну політику щодо корінного населення: заборонила діяльність Меджлісу, Курултаю; проводить обшуки, арешти у мечетях мусульман; переслідує, витісняє на материкову Україну активістів кримськотатарського національного руху; порушує етнодемографічний баланс, переселяючи до окупованого півострова сотні тисяч російських колоністів тощо. 18 травня 2021 року, у 77 річницю початку депортації радянським режимом кримських татар з Криму, в Україні та світі згадали жертв геноциду, засудили дії нинішніх окупантів. Тому оповідання "Арслан-киз" має додаткові смисли та значення, бо літературний твір є потенційно продовжуваним, нескінченним.