В основі творів Шоу – парадокс як основний художній засіб порушення проблеми й осмислення життя. Невипадково про стиль Шоу так і говорять – парадоксальний. Його п'єси побудовано на парадоксальних ситуаціях, мовлення персонажів рясно пересипане парадоксами, які слугують дуже серйозній меті. Саме парадоксальні вислови бентежать думку читача або глядача, сіють у його свідомості зерно сумніву, недовіри. Тим самим вони провокують його до глибокого осмислення подій і ситуацій, зображених у п'єсах. Вся п'єса побудована на принципі парадоксальності – несподіваності, незвичності, оригінальності, протиріччя собі, загальноприйнятому, традиційному погляду або здоровому глузду за змістом і формою. У творі діють парадоксальні герої: містер Дулітл – батько Елізи та професор фонетики Генрі Гіггінс. Їхні дії, репліки, філософія та стиль життя і поведінки повністю відповідають визначенню парадокса. Ці герої нерідко суперечать самі собі, переходять із одної крайнощі в іншу. Однак найбільшим парадоксом у п'єсі драматурга є людина. Результат тривалої роботи був несподіваний навіть для професора Гіггінса. Еліза Дулітл навчилася не тільки правильно говорити, а й бути самою собою – особистістю з усвідомленою гідністю, свободою, бажаннями.
Доведіть або спростуйте таке твердження: "Парадокс пронизує весь текст п'єси "Пігмаліон"".
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Пігмаліон"
- У чому полягає сутність духовного переродження Елізи Дулітл?
- Зверніть увагу на те, з яких двох англійських слів утворено прізвище Елізи (в оригіналі — Doolittle). Як з огляду на це можна розшифрувати значення прізвища дівчини?
- Порівняйте образи Генрі Гіггінса й Альфреда Дулітла. Визначте, як кожен з них впливав на формування Елізи.
- Кому й за яких обставин Гіггінс говорить: "Бережи пенси, а фунти самі збережуться"? Як ви розумієте цю думку і чи вважаєте її актуальною для себе?
- Хто дав екранне життя п'єсі Бернарда Шоу "Пігмаліон"?