Душа Петра зцілилася завдяки мандрівці зі сліпими жебраками. Хлопець йшов з ними і все менше боявся. З кожним новим кроком назустріч йому лилися нові звуки невідомого, широкого, безмежного світу, що замінив тепер лінивий і заколисуючий шурхіт тихої садиби. Він пізнавав своїх супутників, добродушного Кандибу й жовчного Кузьму, довго брів за скрипучими возами чумаків, ночував у степу біля вогнів, слухав гомін ярмарків і базарів, узнавав горе, сліпе й зряче, від якого не раз боляче стискалось його серце. Тепер він знаходив у своїй душі місце для всіх цих відчуттів. Побувавши у Почаєві, Петро вернувся додому, і його душа була зцілена.
Завдяки чому відбулося духовне зцілення Петра Попельського?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Сліпий музикант"
- Прокоментуйте прислів'я, яке вжито дядьком Максимом: "А втім, шила, як то кажуть, у мішку не сховаєш… Усе ж де-небудь виткнеться…" Що неможливо було приховати від Петра?
- Намалюйте словесний портрет шестирічного й дев'ятирічного Петруся. Як відбувалося його фізичне та розумове зростання? Хто сприяв цьому?
- Як поставилася до захоплення сліпого сина мати? Як вона вирішила повернути любов свого сина, який відсторонився від неї?
- Розкрийте значення прийому антитези, що використовується в епізоді VII розділу другого. Що протиставлено в цьому підрозділі?
- Чому під час розмови біля сліпих жебраків він назвав небожа прізвищем "Яценко"?