Б. Шоу задумав п'єсу "Пігмаліон", розраховуючи на відповідну виконавицю ролі Елізи — відому англійську актрису Стеллу Патрік Кемпбелл. Саме вона й зіграла цю роль у спектаклі, який поставив сам драматург на сцені Театру його величності 1914 року. Коли йшли репетиції "Пігмаліона" зі Стеллою Патрік Кемпбелл та Гербертом Бірбомом Три (Хіггінс), він категорично забороняв їм демонструвати у фіналі почуття взаємного кохання між героями. П'єса була написана про інше — про те, що Елізі, якою вона стає у фіналі, все одно немає гідного місця в сучасній буржуазній Англії.
Яким був задум автора п'єси "Пігмаліон"?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Пігмаліон"
- Яку рису творчості Б. Шоу ви можете визначити як головну?
- У чому, на вашу думку, полягає особливість авторських ремарок, поданих Шоу? Чим вони відрізняються від ремарок Ібсена?
- Кому й за яких обставин Гіггінс говорить: "Бережи пенси, а фунти самі збережуться"? Як ви розумієте цю думку і чи вважаєте її актуальною для себе?
- Наведіть приклади парадоксу в комедії "Пігмаліон". З якою метою автор використовує цей художній засіб?
- Як ви розумієте слова Елізи про різницю між леді й квіткаркою? Чи погоджуєтеся, що становище людини значною мірою визначається ставленням до неї інших?