Волт Вітмен — Листя трави (збірка)

У віршах і поемах збірки не збережено ознаки, характерні для традиційної віршованої мови: рими та розмір. Вірші діляться на окремі рядки, наприкінці кожного з них відчутна пауза, кожен твір виявляє певну ритміку. Розміри і рими лише інколи трапляються в книжці, автор звертається до астрофічного вірша (у якому відсутнє симетричне членування на строфи). Новаторські задуми Уїтмена покликали до життя нову віршову форму: своєрідний розмір, співзвучний ритмам доби, нове розуміння поліфонії у творі, систему оригінальних зв'язків між ритмічною будовою та художнім образом.

У цьому вірші каталогізація полягає в тому, що автор створює перелік тих, хто співає: "Чую – співає Америка…", "Співають робітники", "Тесля співає", "Каменяр співає", "Човняр на човні своєму співає", "Швець співає", "Лісоруб співає", "співає ратай", "Чудова пісня матері, чи молодої дружини за працею, або дівчини за шитвом чи пранням". Цей каталог допомагає відтворити широку панораму життя, у вірші звучать голоси різних людей, які немов зливаються в один-єдиний багатоголосий спів усієї Америки.

Використавши форму неримованого вільного вірша – верлібру, – Волт Вітмен легко і невимушено вводить у свої поезії просту мову. Особливий енергійний ритм віршів поета-новатора ніби перетікає із "рокоту хвиль, шелесту вітру між дерев". Відчуття грандіозності, космічності масштабів створюється за допомогою великої кількості перелічень (каталогізації) подій, предметів і явищ. Риму Вітмен вважав кайданами і для митця, і для вільного злету думки про звичайні та важливі речі в житті людини...

Вітменівська життєва філософія полягала у оптимізмі, гуманізмі, захопленні світом, відстоюванні ідеї цінності кожної особистості, братерстві, рівності, оспівуванні краси тіла і духу людини. Найзначущішими для Волта Вітмена були трансценденталістські ідеї "довіри до себе", духовної незалежності, божественності людського "Я", пантеїстичного сприйняття світу.

Ліричний герой збірки – узагальнений образ американця, людини мужньої і простої, за своєю сутністю "незворушної і вільної серед Природи", символ Людського в його найвищому розвитку. Ліричний герой поступово прибирає собі ім'я автора, переймає його біографію...

Новаторство Вітмена полягало у: відмові від традиційної форми віршування; вільному змісті, сміливих образах, розкутих ідеях; використанні верлібру; переліку у поетичному творі подій, фактів, явищ для створення ефекту всеохопності; простих і яскравих образах; емоційності мови, сповідальності і щирості віршів; оформленні складних філософських проблем у прості судження; перефразуванні думок із відомих книг; поєднанні різних фрагментів в один цілісний твір; новизні тематики; оптимізмі, філософії радості і братерства.

Вітмен своїми віршами фактично розбивав складені віками уявлення про поезію, руйнував давно усталені традиції її створення. Нова форма віршування, політ вітменівського натхнення не вміщувався у тогочасні поетичні канони. Сила літературної традиції, звичка до певної тематики не дозволила американцям одразу осягнути всю філософську глибину, світлу нестримну енергію радості і майже дитячу безпосередність лірики "вихідця з народу".

"Ця книга належить не мені лише, але також і тобі, — вона належить кожному, хто захоче назвати її своєю"

Збірку "Листя трави", головну працю свого життя, Вітмен називав не "моя книга", а "наша". Ця книжка про Людину у її найкращому й найповнішому втіленні. Здається, немає в людському житті нічого, що не ввійшло б до вітменівського космосу: душа і тіло, молодість і старість, сумніви і безмежна віра, любов, страждання, щастя, пошук, праця – все це ввібрала головна книжка поета...

Збірка має символічну назву. Безмір листочків об'єднує у собі й образ кожної окремої людини, і всього людства; символізує єдність різних народів, соціальних і вікових груп, зв'язок цивілізації з природою і космосом. Зелений колір трави, яка тягнеться до сонця, – це, як зауважував сам поет, колір надії, а її стійкість – це наша стійкість перед будь-яким випробуванням, віра у можливість загального щастя, зрештою, віра у вічність життя.

Є і інші варіанти, чому збірку названо саме так...

Поезія Вітмена стала символом американської мрії про справжню демократію, його твори є глибоко національними, у них яскраво відображено дух Америки, риси молодої американської нації. До "Листя трави" у США не було поетичної книжки, яка дихала б таким незглибимим моральним і естетичним здоров'ям, такою енергією і вірою в творчий, революційний геній простої людини.