Завантаження
Янко Єсенський, "Кінець кохання"
Новела
Переклад: Ганна Пашко
Була неділя. Пообіддя. Пора неприємна — зимова. Сніг, щойно випавши, танув під південним вітром. Дерева та дахи будинків почорніли. У бляшаних наріжних ринвах на будинках видзвонювали краплини. Сумна картина: клапоть попелястого неба, гола стіна сусіднього будинку, білі одноманітні поля за низькими гонтовими дахами, жовта майстерня з комином — викликала в людини важке, гнітюче почуття.
Мені було важко на душі. Я пішов із гомінкої вітальні...