я стою, розпростерши руки,
як пророк, що показує шлях урочисто
і убогим прийдешню їх славу звістує;
я мудрець, що біль безнадії лікує,
у руці в мене цвіт, що ніколи не в'яне;
революцію перший почне мій постріл,
перший я і поляжу в сутичці гострій,
перший я нахилюсь перев'язувать рани,
дивовижний, як бог,
і могутній, як бог,
іще більший за нього,
ще більший за нього безмірно;
і, проте, я найменший,
на ласку юрби віддаюся покірно,
я, поет
Ярослав Сейферт.
Переклад Г. Кочура