Коли часи настануть сивини,
Дрімаючи, ти візьмеш книгу цю —
Полинь думками в молодість свою,
До почуттів минулих глибини,
В твою красу закоханих згадай,
Які любили грацію легку,
Та душу лиш один кохав палку,
Її скарби, очей мінливих рай...
І ти, стара, блукатимеш у снах,
За втраченим коханням навздогін —
Та не дістатися до тих вершин,
До тих зірок, похованих в часах...
28-30. 01. 2026
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація — малюнок (перо, чорнила) Альбрехта Дюрера "Моя Агнес", 1494
