Анджей Сапковський

Повні тексти творів

Lux Perpetua

Анджей Сапковський
"Lux perpetua"
Пролог
Пам'яті Євгенія Вайсброта, прекрасної людини і видатного перекладача, який понад півстоліття наближав до наших друзів-москалів польську літературу, присвячую цей роман...

Читати повністю →

Божі воїни

Анджей САПКОВСЬКИЙ
БОЖІ ВОЇНИ
Роман
Світ, зацні панове, останнім часом поширився нам і збільшився. Та й змалів заїдно.
Смієтеся? Що я нісенітниці плету? Що одне другому перечить. От я вам зараз доведу, що аж ніяк.
Гляньте, милостиві панове, у вікно. І що ви бачите за ним, на що вид відкривається? На стодолку, відповісте, як воно і є, і на нужник за нею. А далі що, спитаю я вас, там, за нужником?..

Читати повністю →

Вежа блазнів

ВЕЖА БЛАЗНІВ
Кінець світу Року Божого 1420 не настав. Хоча багато що вказувало на те, що настане.
Не збулися похмурі пророцтва хіліастів[1], які провіщали настання Кінця доволі точно — а саме на рік 1420, місяць лютий, понеділок по святій Схоластиці.[2] Але що ж — проминув понеділок, надійшов вівторок, а за ним середа — і нема. Не настали Дні Кари й Пімсти, які передують пришестю Царства Божого...

Читати повністю →

Відьмак

Анджей Сапковський
Відьмак
Оповідання
Згодом оповідали, начебто він прийшов з півночі, від Ланцюгової брами. Йшов пішки, ведучи нав'юченого коня за повід. Було вже далеко пополудні, крамниці поворозників та римарів позамикалися, вулички спорожніли. Хоч стало жарко, чоловік накинувся чорним плащем, привертаючи до себе загальну увагу. Зупинився він під корчмою "Старий Наракорт", хвильку постояв, дослухаючись до гомону всередині. Корчма, як і завше о цій порі, була повна людей...

Читати повністю →

Дорога, з якої нема вороття

Анджей Сапковський
Дорога, з якої нема вороття
З польської переклала Ореста Ткачук
I
Птах із строкатим пір'ячком, який сидів на плечі Вісенни, заскрекотав, затріпотів крильцями, знявся й полинув у гущавину. Вісенна притримала коня, хвилю прислухалась, потім обережно рушила лісовою стежкою.
Здавалось, той чоловік спить. Він сидів, спершись плечима на стовп посеред роздоріжжя. Під'їхавши ближче, Вісенна побачила: його очі розплющені. Те, що він поранений, вона вгледіла ще раніше...

Читати повністю →

Зерно правди

Анджей Сапковський
Зерно правди
Перекладено за виданням: Andrzei Sapkowski. Ziarno prawdy. "Fantastyka", 1989, № 3.
Переклад: В. Корнієнко та С. Місюра, 1997
І.
Увагу відьмака привернули чорні цятки на ясному, позначеному пасмами імли небі. Було їх багато. Птахи кружляли, виписуючи вільні, спокійні кола, потім раптом знижувались і відразу ж знову здіймались угору, махаючи крилами...

Читати повністю →

Меч приречення

Анджей Сапковський
Меч приречення
Відьми́н — 2
МЕЖА МОЖЛИВОГО
I
— Він звідти не вийде, кажу вам, — промовив прищавий, упевнено киваючи головою. — Вже година з квадрансом, відколи туди заліз. Йому капець.
Міщани, що з'юрмилися серед руїн, мовчали, вдивляючись у зяючий в румовищі чорний отвір, у закиданий сміттям вхід до підземелля. Товстун у жовтому кубраку переступив з ноги на ногу, кашлянув і зняв з голови зім'яту беретку...

Читати повністю →

Останнє бажання

Анджей Сапковський
Останнє бажання
Відьми́н – 1
ГОЛОС РОЗУМУ 1
Вона прийшла до нього над ранком.
Ввійшла дуже обережно, тихо, безшелесно ступаючи, пливучи через кімнату як видіння, як примара, а єдиний звук, що її супроводжував, видавала нагортка , тершись об голу шкіру...

Читати повністю →

Сезон гроз

Анджей САПКОВСЬКИЙ
СЕЗОН ГРОЗ
Роман
Від упирів, від духів,
Від створінь довголапих,
Від істот, що сновигають вночі,
Вбережи нас, добрий Боже!..

Читати повністю →

Час погорди

Відьмани, інакше відьмаки серед Нордлінгів[1] (див.) таємнича і елітарна каста жерців-воїтелів, ймовірно відгалуження друїдів (див.). Наділені у народній уяві магічними чи надлюдськими здібностями, займались боротьбою проти злих духів, потвор і всіляких темних сил. Насправді, майстерно володіючи зброєю, використовувались володарями Півночі у міжплемінній боротьбі, яка між ними точились...

Читати повністю →
Дивіться також