Завантаження

Любов Кисельова, "Орбіти мовчання"

Привіт.
Я тривалий час міркувала, як до тебе звернутися.
Але так нічого й не вигадала. Бо "коханий" — звучить як знущання, "дорогий" — занадто офіційно, а просто на ім'я — ніби ми знову перехожі. Хоча, якщо чесно, ми ними давно стали. Просто продовжуємо жити разом за звичкою, яку вже ніхто не ставить під сумнів.
Як дивно… Я тут, ти тут — але між нами порожнеча. Простір без повітря, де не лишається ні звуку, ні тепла. Ми ніби поруч, але це "поруч" — як у відкритому космосі. Без дотику...

Читати повністю →