Завантаження
Тетяна Булат, "Мурасик"
— Ти куди, постривай, не біжи так швидко, я не встигаю за тобою, — гукнула бабуся своєму улюбленцю.
Кіт обернувся, вигнув спинку, потягнувся і гайнув прямісінько на дерево.
— Ой ти, Господи! І що ти ото чудиш, Мурасику? Як мені тепер тебе діставати? Дивись мені, розізлюся на тебе, так і залишишся ночувати тут, на дереві! Подивишся на життя котів-безхатьок. А то диви який!
Бабуся Ліда буцімто сердито гримнула на кота. А той лежебока навіть і не подумав зрушити з місця...