Красивим — і людина розцвіла!
Болючим, сказаним в лиху годину,
Вколоти так, щоб дихать не змогла!
Як легко настрій словом підіймати,
Коли із позитивом безліч фраз.
Як важко злі, страшні слова прощати —
Відразу щирі сльози від образ.
Як боляче! Летить з-під ніг планета,
Коли страшні слова від найрідніших.
Бо ти в родині, наче у тенетах,
І відпустити біль — то найскладніше.
А слово — горобець. Було й немає.
Та тільки бумерангом ця хвороба-
Хто злі слова від себе випускає,
Той і отримає навзаєм злобу!