Нездійснених. Таких іще наївних
І знов мені бракує сил
І знов мені зрізають крила
І на вустах моїх солоних
Слова несказані мовчать
І у думках моїх безсонних
Слова гіркі твої кричать
Цей світ такий великий. Та мені
Так тісно в ньому. Хочеться кричати
На струнах зламаних моїх
Уже нікому не зіграти
Я тут у клітці. Всі мені чужі
Я дикий звір. Сама себе картаю
Я кожен день дохожу до межі
І кожен раз до себе повертаюсь
Не треба мені жалю й співчуття
Самітниця. Мені лише потрібні
Записничок і ручка. І слова
Але не ваші душі обіднілі...