На серці вишитий тризуб
Нещасно мати Україно,
Чи вже тобі не досить мук?
Вже сліз твоїх незриме море
Святої крові океан розливсь
І знов тобі те саме горе
Батьків твоїх й твоїх дідів
За що катують і вбивають
Тебе,коханий мій народ
Чи може сильним посилає
Випробувань ще більше Бог?
То вже борися !Не вмирай
То час страшний для того
Щоб кожен з нас собі згадав
З якого вийшов роду
Хай лине мова солов'їна
Вустами дочок і синів
За них в бою у полі гинуть
Хоробрі діти матерів
І кров'ю вражою окропим
Святую землю,нашу волю
І батька нашого й героїв
Незлим пом'янем тихим словом
Марічка.