"чимчикуючи позаду хлопців, вся у сльозах вичавила зі себе Сюзанна".
— А я от ані капельки не вп'янів, просто трішки в голові запаморочилось, я просто вирішив вам підіграти... "явно злукавивши, гордовито протарабанив Максим, адже до цього з добрих декілька годин як і його друзі, немов убитий провалявся на траві, качаючись в агонії через алкогольне сп'яніння.
Мартін нічого не промовив, він мовчки прикляк на коліна та виблював усе спожити за сьогодні, сльози та огидна блювота перемішались у ньому виходячи як з рота так і з носу одночасно, після чого немовби нічого й не відбулось продовжив йти за друзями.
Хлопець виринув із власних дум, коли водій автобуса повідомив тому що вони уже у Бродах, адже саме у цьому містечку він проживав останні декілька років, знімаючи однокімнатну квартиру, воно було розташоване на північному сході Львівської обласні з населенням понад двадцять три тисячі чоловік, нічим таким не відрізнялось серед інших, як от тільки своєю компактністю та мальовничістю, але й красиві центральні вулички, оброслі древньою під європейський стиль ''барокко'' архітектурою та привітливі жителі також були візитівкою цього міста. Він дістав з кишені пачку сигарет "L&M Loft Blue" та витягнув з неї одну цигарку припалюючи її, на вулиці була рання недільна днина, десь неподалік у місцевій церкві правилась служба, це він зрозумів через звуки дзвонів які ехом віддавали навколо нього.
Будучи закоренілим атеїстом у душі він глибоко засміявся, ще минулої ночі виїхавши за місто, перед цим позичивши у свого друга пістолета (який має ліцензію на полювання), він мав намір покінчити зі собою, і так це не було гріхом, він просто б завершив існування власного генетичного коду та подальшої, можливої передачі їх наступному поколінню, тай взагалі його дивували ті люди, релігійні фанатики які в один голос кричать та як же так, ваша еволюція Дарвіна це якась маячня, як мавпа в одну мить може стати людиною, вони ж зовсім інші, та ці ж не далекі люди чомусь не розуміють що даний еволюційний процес тривав не день і не два, а сотні тисяч ба більше мільйони років, і даний етап обсолютно точно неможливо зафіксувати жодному живому організму, кожний десяток тисяч років людська осанка випрямлялась на один, крихітний міліметр а волосинка опадала з нашого тіла стаючи уже не потрібною для нього. А чим вам не даказ те що середній вік людини за останні декілька сотень років виріс на добрий десяток, а за останню тисячу років і взагалі на декілька десяток, те ж саме стосується й середнього зросту, тобто завдяки значно якіснішому харчуванню та загальносу рівню життя, людській рід розвивається і це доводить той факт, що людина а зокрема її душа(тобто розум) та тіло не були створенні в одну мить, на подобі божій, а були сформованні у процесі еволюції на протязі сотень мільйонів років, де наше тіло видозмінювалось та прогресувало, плавно переходячи з одноклітинного примітивного орнанізму у людське, багатогранне тіло. Так він не був професійним ученим та не виблискував інтелектом, але передивившись документальних фільми і прочитавши декілька науково публіцистичних книг зокрема "Егоїстичний ген", пізнаючи філосоцію таких людей як Лоуренс Краусс, Річард Докінз, Стівен Гокінг та багато інших, він добре усвідомлював велику кількість базових речей еволюції.
Адже не потрібно бути випускником Гарвардського університету щоб розуміти елементарні дані які опираються на логіку, візьмемо допустимо шимпанзе, даний вид мавп проживає як правило у джунглях де переміщається за допомогою ліан, але коли деякі примати опинились на травянистій поверхності тропіків де не має дерев то з роками еволюції змінили свій спосіб пересування зі чотирьох на дві ноги, адже через високу та непроглядну траву їм загрожувала атака хижаків а так випрямившись та ставши у вертикальне положення їх радіус бачення значно виріс, і ще одне, передні кінцівки стали вільними, а враховуючи що вже до цього вони були добре розвинуті зокрема міцні та елестачні фаланги пальців, які завдяки специфічному способу пересування, чіпляючись з однієї ліани та перестрибуючи на іншу, досягли такого рівня. Так от, будучи вільним добре сформованим кінцівкам не залишалось нічого як окрім вдосконалюватись ще більше, тому, перші первісні люди взяли до рук каменя та зробили з нього ножа, як для самозахисту так і для нападу на здобич, а пізніше ці ж кінцівки під назвою кисті рук навчились розпалювати вогнище та спілкуватись за допомогою жестів.
Також ще не зрілий Мартін часто наводив паралелі людини з мікробою, адже що роблять практично усі мікроорганізми, у першу чергу можна виділити три основні дії, колонізують нову територію, розмножуються та займаються самовиживанням як і люди, для яких осередком існування є планета земля. Тому випливає у деякій мірі невтішний висновок, адже що робить будь-який організм на якому стає надто багато бактерій, так, правильно самоочищується, згідно цієї логіки наша планета земля повинна поводити себе відповідним чином, відштовхуючись саме від цієї теорії він приписува різноманітні смертельні віруси та епідемії які епізодично атакують людство, як метод самофільтрації планети. Так на даний юний філософ не досягнув успіху у своєму житті як такому, але він чудово розумів людську систему(принаймні намагався це робити) , яка вибудувалась за сотні тисяч років, конкуренція де виживає сильніший, еволюція яка відсіює слабких, все це він прекрасно усвідомлював, але й знав що на багато речей впливає власний статус при народжені та середовище у якому він виріс, ці знання йому привив такій чудовий футуролог та соціальний інженер як Жак Фреско, якого він у певний період свого життя також обожнював слухати. Згідно переконань хлопця людське тіло це просто коробка, цілью якої є переносити власний генетичний код ДНК та передавати його своїму потомству, а мізки це основний орган управління цією коробкою, який будучи наділений свідомістю та підсвідомістю зобов'язаний захищати та слідкувати за нормальне функціонування даного обладунка, зокрема як внутрішніх так і зовнішніх органів, але з роками еволюції у нас добре розвинулось інтелектуальне та когнітивне мислення, як наслід ми сприймаємо себе як особистість, окремий суб'єкт, не дурно деякі професійні учені все частіше піддаються сумнівам хто ми такі живі істоти зі власним "Я ", чи просто ілюзія створена мозком, що розміщений у нашій черепній коробці. Йому було уже цілих двадцять сім років але про жодних дітей у нього й гадки не було, він не піддавався тиску оточення яке опиралось впершу чергу на такі вічні догмати цінностей як традиції та обов'язки, мовляв кожний нормальний чоловік або жінка як найскоріше має завести сім'ю та власне потомство і ті ж самі люди тільки пізніше розуміють що поспішили, адже для початку потрібно самому сформуватись у матеріальному так і особистому плані як людина, щоб мати змогу виховати та виростити дитину у сприятливих для цього умовах, тому що при не правильному вихованні є великі шанси що ваше дитинча виросте злодієм, алкоголіком або аферистом, ставши чорною плямою на тлі людства, тягарем ба більше сміттям для суспільства, не приносячи для нього жодної користі.
Та й надодачу, кожна новонароджена людина так чи інакше певною мірою спричиняє тиск на планету Земля, природні ресурси якої не є вічними, а її екосистема та атмосфера все більше і більше піддається впливу людського втручання та забруднення.
Не успів Мартін спам'ятатись як зрозумів що опинився уже біля під'їзду будинку орендованої ним квартири. Добравшись бетонними сходах вкрай брудного та занедбаного коридору на четвертий поверх він зупинився та дістав з кишені ключа, відомкнувши вхідні двері.
Це була скромна однокімнатна квартира, мінімально омебльована, якраз для таких персон як він, але все необхідних для існування було, зокрема ще допотопна газова плитка, маленька душова кімната, інтернет, мікрохвильова піч та пральна машинка тільки ручного віджиму, фірми "Ardesto WMH-B65". Телевізора у нього не було звісно як і у більшості сучасних людей, зате маючи ноутбук який він придбав декілька років тому хлопець переглядав все йому необхідне користуючись інтернетом. Зазвичай він полюбляв дивитись контент такої медійної платформи як "Netflix", насамперед серіали та кінофільми.
Ще з дитинства він любив переглядати американські кінокартини,, спочатку на TV далі записуючи фільми у свої друзів на порожні DVD-диски які продавались у більшості крамниць, а ще пізніше, він як і більшість йому подібних юнаків перейшов на флешки, які будучи більш місткими та компактними абсолютно витіснили DVD-диск з даного ринку, ну і епогеєм еволюції зручного способу перегляду фільмів став всемогутній інтернет, де зайшовши на будь-який веб-сайт з даною продукцію перед вами відкриваються у вільному доступі сотні а то й тисячі різноманітних фільмів та серіалів, як уже забутих, так і тільки но із кінотеатру.
Ще з дитинства він знаходив у зарубіжних фільмах певну розраду та втіху, там люди були інші, по іншому себе поводили, мали більше можливостей та матеріальних речей, він відчував себе схожим на них, часто порівнюючи себе із такими не досяжними для нього персонажами по той бік екрану. Будучи ще з малечку не таким як усі хто його оточував, хлопець вважав що уже досягнув рівня світогляду такого чаруючого для себе світу голлівудського кіно, завдяки перегляду цих фільмів він вважав себе не таким вже й безнадійним у житті адже ці ж люди були схожі на нього, то чому б і йому не спробувати вчепитись за кусок цього лакомого пирога під назвою "життя". Мартін виріс у звичайному львівському селі у такій же абсолютно непримітній сім'ї, де мама працювала прибиральницею у школі а батько порався над домашнім хазяйством, періодично виїжджаючи на заробітки до Польщі тривалістю у декілька місяців.
Його оточували такі ж дітлахи як він, малі хлопчурі які у ранньому віці взялись за склянку, збагативши свій ще тендітнийй, до кінця не сформований лексикон, грубою, чужою для нашого менталітету лайкою.
Будучи абсолютно знесиленим після нічної спроби самогубства Мартін мертвим сном проспав до вечора, а проснувшись зробив собі гарячу кружку чорного чаю "Lipton" з молоком у британському стилі та дістав зі тумбочки чорний шоколад, який він любив макати у гарячий напій щоб той розтопився, буквально танучи у роті.