"Промовила жартівливим тоном Челсі в першій спробі зблизитись із колективом."
— Та ні, не потрібно, ти кралечко краще спостерігай за професіоналами та учись, у тебе ще все в переді. "Чудовий настрій Романа знову давався в знаки, який не покидав хлопця ще із самого ранку, тай як здалось Челсі не покине його найблищі дні. "Наступні декілька хвилин запанувала тиша, тому Челсі щоб не порушувати її вирішила краще і надалі спостерігати за тим як Роман немов би уже досвідчений м'ясник насиляє сирі просоченні маринадом шматки м'яса свинини на шомпор, після чого ставить їх смажитись на вогнищі. Наступним що привернуло увагу Челсі була Яна яка дістала пляшку 0,7 горілки Хлібний дар, та плавно розлила цю криштально прозору рідину у п'ять маленьких скляних келішків, не доливаючи до краєчків. Звук (буль,буль,буль....)уїдливо прозвучав у вухах дівчини тому вона як і усі інші подалась до так званого столу в епіцентрі дрімучого карпатського лісу щоб осушити ці чарки до дна.
— Ну що ж думаю зрозуміло що перший тост буде за знайомство з Челсі, якій ми так сильно раді. "Святково оголосила Мар'яна, наступним рухом підносячи склянку до своїх уст, вони ритмічно скривили свою кислу міну від ефекту спирту та взялись дегостувати уже приготоване Романом м'ясо. Надалі вечірка продовжувалась в тому ж дусі, як виявилось кожний із них мав власне захоплення, Рома любив Американські комікси "MARVEL"і"DC" та серію екранізованих по них фільмах, найбільше йому подобались такі супер-герої як Бетмен з Росомахою, Яна цікавилась корейськими "дорамами", це щось на кшталт російських серіалів про поліцію чи турецьких серіалів про гареми та султанів. Тарасу були блищі до душі більш серйозні фільми, а саме психологічні або детективні трилери, для прикладу "Ефект Метелика", "Гіпноз" чи "Острів проклятих" з Ніколасом Кейджом.А ось Челсі та Мар'яна зійшлись в інтересах, вони були заядлими книголюбами, причому обидві фанатіли від Стівена Кінга, більше того в обох любимою книгою була саме "Ловець Снів". Но алкоголь все більше починав давати про себе знати, тому блище до четвертої годину ночі колектив можна сказати розділився,Тарас просто відключився прямо перед ними, перехиливши останню для себе склянку горілки, Яна з Романом якби вони не чубились коли тверезі, пішли в глиб лісу трахатись, прихопивши із собою туристичний килимок, дві дівчини залишились до кінця спостерігаючи за вогнищем яке уже давно досягло свого піку, та все блище наближалось до свого логічного кінця кар'єри, простими словами кажучи воно погасло, но якими б не були цікавими книги Кінга під ранок і вони подались до своєї палатки, підтримуючи одна одну.
Відкривши очі Челсі побачила та відчула руку Мар'яни яка незграбно як і її нога були на ній, та ще спала. Потягнувшись до телефону щоб узнати яка година Челсі висунула голову із палатки де і застала як для неї здалось дивну картину, Тарас з вигляду уже абсолютно тверезий наводить після вчорашнього їх свинства порядок, він підберав порожні пляшки та інше сміття після чого акуратно запихав їх до сміттєвого пакета.
— О, привіт Тарас, бачу тобі уже не спиться, чому не почикав поки всі не проснуться, ми б тобі допомогли."Сказала в'ялим голосом Челсі чи то від сонності чи то від болю в голові що все більше нагадував їй про вчорашню бурну нічку."
— О, привіт спляча красуне, мені чомусь не спиться, плюс саме я як правило наводжу порядок, знаєш мені це навіть дечим подобається тому я вирішив вас не будити.
— А де Рома з Яною? Вони вчора по моєму кудись запропастились... "Оглянувшись сказала Челсі".
— Так це й не дивно, ми сильно вчора напились, ось сама бачеш п'ять пляшок валяються порожніх. Ах точно...ти ж не знаєш, вони начебто зустрічаються, хоча й зі сторони дивлячись на них цього не скажеш, тому час від часу у такі романтичні моменти позволяють собі трішки розлабитись... думаю ти розумієш що я маю на увазі.
— Тепер мабуть так, одже як варіант вони десь сплять неподалік, виснажені після вчорашніх нічних потіх.
— Ти прямо в точку Челсі, бачу тобі трішки кепсько, на ось випий холодного чаю, після п'янки саме те що потрібно, тай у роті не буде наче кіт насцяв. "Хлопець легенько жбурнув їй пляшку освіжаючого чаю "Ліптон" прямо в руки.
— Знаєш Тарасе я ніколи так не напивалась "в сраку" як цього разу, тому сумніваюсь що витримаю у такому темпі ще два дні.
— Якщо чесно ми й самі мало коли так напивались, не знаю що вчора був за день, але ми і справді трішки переборщили, ми взяли всього шість пляшок на три дні, тому протягом наступних двох днів будемо задовільнятись тільки однією що залишилась.
— Ого, це буде для нас буквально "сухій закон", згадуючи скільки ми учора спорожнили пляшок.
— Доречі Челсі давай прогуляємся що скажеш, заодно пошукаємо наших загубленців.
Молода журналістка із радістю погодилась, після того як Тарас допоміг їй підвестись вони вирушили в глиб лісу, попри те що це був хвойний ліс де-не-де попадались інші дерева такі як бук чи береза, тому земля під їх підошвами туристичних красівок хрустіла наступаючи на осіняє пожовкле листя, було прохолодно але не холодно, приємна свіжість гірського повітря облягала тіла наших головних героїв, що наче дикі звірі заблукали в теренах густого дрімучого лісу, крокували впевнено у перед, надіючись що в кінці доріжки з'явиться біле світло але його там не було.
— А як Челсі ти відносишся до більш екстримального виду відпочинку що входить у наш триденний графік?
— Тобто Тарас,що саме ти маєш на увазі,мені вже цікаво.
— Стрибки із парашута "лаконічно та прямолінійно відповів хлопець"
— Якщо коротко"продовжив він"-то наш план був та залишається такій, схід на гору "Хом'як", активний нічний відпочинок та знайомство з новенькою, доречі цей пункт добавився в останній момент перед нашим виїздом. "Остані слова хлопець промовив із ноткою сарказму, даючи зрозуміти Челсі що він саме її мав наувазі".
— Класно, я так зрозуміла першу частину ми уже виконали,а що дальше нас чекає,о наш загадковий провіднику.
— А дальше ми плануємо прогулятись тутешніми селами, можливо нам випаде нагода поспілкуватись із місцевими жителями, після чого в останній третій день ми поїдемо до Коломиї на аеродромі якої і будуть відбуватись наші стрибки з парашутом. Тому звісно про алкоголь в наш заключний день і мови не може бути, повір Челсі в момент справжнього природнього екстриму, алкоголь та кофеїнові напої відходять на задній план щодо впливу на наші мізки та емоції.
Не успіла дівчина сказати чи готова вона до стрибка як вони зустріли наших закоханих голубків, перевівши погляд на Тараса, Челсі побачила як він дістає з кишені телефон та береться фотографувати їх, легенько уміхаючись, картина і справді була кумедною, Рома перевалився через Яну міцно дрімаючи як і вона, покривало було під дівчиною тому вона швидше усього була матрацом для Романа, із сторони вони нагадували малих котят які безтурботно сплять переплівшись один з одним. Вони прокинулись, і почали водити своїми сонними очима в різні сторони, ніби абсолютно забули що було вчора та де вони знаходяться.
— Ну соньки вставайте а то щось ви залежались, у нас багато невиконаних пунктів у журналі наших планів.
Від ніяковілості та того що їх застали зненацька Яна спробувала швидко підвестись, в той час як Романові таке враження було абсолютно байдуже що їх застукали.
— Та заспокійся Яна, все нормально, "не парся",ми задовольняли наші людські природні потребності тому й нічого тут соромитись.
— Тобі блін просто Рома ти нічим не заморочуєшся, мені от соромно перед Тарасом в першу чергу, як не як всі ми переповнені поваги до нього і я в тому числі.
— А чому тобі Яна має бути соромно переді мною, в решті — решт ви робили те що вам подобається в цьому немає нічого поганого.
— Ми то так, а доречі друже ви з Челсі сьогодні в ночі не займались тим що вам подобається, "саркастично промовив Рома". І тут добавила свої слова Челсі, яка до цього тільки спостерігала за розмовою.
— Та ні, Тарас вчора добряче взявся за чарку тому відключився одразу після того як ви з Яною нас покинули, тому остаток ночі я провела з Мар'яною, палко обговорюючи книги Стівена Кінга. "Її слова прозвучали так наче вона трішечки розчарована що Тарас не вирішив скористатись порадою друга та не приділив їй більше уваги минулої ночі,тому що вона справді цього хотіла."
Наступні три дні відбулись в принципі згідно розкладу Тараса, прогулки пригірськими селищами, спілкування з місцевими жителями та ознайомлення з їх менталітетом, апогеєм їх тур-походу стали стрипки з парашутом у сусідньому місті Коломия, усі окрім Челсі стрибали самостійно із висоти 700 м. новенька екстрималка враховуючи те що стрибала вона перший рас,зробила це з інструктором із висоти 3000 м.
На вокзалі Львова було людно та шумно, моросив маленький осінній дощик, тому люди кругом рухались швидко не звертаючи уваги на інших, всі були зосереджені тільки на собі і своїх проблемах.Ну все спасибі друзі за те що взяли так от просто мене не знайому для вас дівчину з собою в гори, було класно та весело.
— Це тобі спасибі Челсі що розбавила нашу компанію своєю присутністю, з тобою справді весело, буду рада нової зустрічі. "Відповіла Яна паралельно подивившись у свій смартфон щоб узнати час, адже автобус Челсі рейсом Львів — Івано Франківськ мав прибути з хвилини на хвилину."
— Плюс я знайшла нарешті співрозмовника на тему Стівена Кінга та його книг, за це тобі звісно окремий респект. "В жартівливому стилі добавила Мар'яна"
— Мені якщо чесно також було приємно знайти свого однодумця в плані особистих захоплень. "Челсі і сама не помітила як на її обличчі з'явилась щира усмішка, в глибині душі це трішки здивувало її адже вона давненько уже не була щирою як і її міміка обличчя та емоції при спілкуванні з людьми."
— Ну все "Чао" подруго ти і справді не погана "дівка". "з елементом легенької та приємної насмішки промовив Рома."
— Ось і автобус Челсі, до зустрічі, приємної тобі дороги "локанічно сказав Тарас "поставивши Челсі перед фактом того що їй справді пора сідати у автобус що зупинився прямо перед нею.