До кого руки простягати.
Не знаю вже кого просити,
Щоб правда стала оживати.
Щоб у людей відкрились очі,
І поволока з них вже спала.
І щоб в безсонні темні ночі
Подушка мокра не ставала.
І щоб хотілось людям жити,
Не виживати в пустоті.
І щоб було кого любити,
І з хати вийшли всі не ті.
І щоб осіннім світлим ранком
Хтось тихо вийшов на поріг.
І сонце золотим серпанком
Торкнулось серця тих хто зліг.
Хто сили всі віддав у бою,
І вже назад не відступав.
Хто нас устиг закрить собою,
І страху липкого не знав..
А ще, хотілось би, щоб люди
Воскресли до життя нового.
Щоб підлість не сиділа всюди
Й не смикала іще живого..
І щоб у дні, що будуть близько,
У полі не лежала міна.
І щоб наступною весною
Розквітла вся моя країна..
20.09.2026