пішов на гору над водою
і чув що хоче він сказать
мені крізь небо наді мною
і сонний ранок в тишині
від сну помалу прокидався
важливе щось казать мені
крізь тишу довго намагався
в осінній ранок що яснів
у соннім мареві туманів
мабуть потроху шепотів
із снів неписаних романів
скидало небо сивину
із ночі сонного прозріння
і відкривало глибину
блакиті ясної коріння
а сонце золотом живим
нам зранку душу укривало
і з відчуттям для нас новим
у дні новому зустрічало
07.09.2025