Які пройти нелегко аж нікому.
Широкими могутніми крилами
Ти повернувсь із вирію додому.
Ти повернувсь із вирію, із далі.
Проливсь на землю щедрою весною.
І попри всі наші страхи й печалі,
Серця наповнив радістю новою.
Ти син землі своєї, син одвіку.
Ввібрав красу її і силу роду.
Хто знає біль і спрагу, обійма каліку,
Нас зве до бою за свою свободу.
З ім'ям Шевченка ми стаєм до бою,
А Ненька кров'ю у борні спливає.
З тобою, Батьку, ми стоїм стіною.
І страху серце наше вже не знає.
Ти звав до бою, до життя нового,
І кров'ю вражою щоб землю окропити.
І діти твої йдуть у бій з тобою,
Щоб Україні вільно стало жити.
15.05.24