На пагорбах розкинулось село
Рясні сади навкруг і працьовиті люди
І так давно колись уже було
Звучала пісня що була повсюди
Душа без пісні ніби не жива
Як цвіт що від морозу осипає
Та Литвинчанка вже 15 літ співа
І радість в серці знову оживає
І баяніст роздмухує баси
Надія що ніколи не згасає
Живе в людини серце для краси
Лунає пісня так що душу крає
Душа без пісні ніби не жива
Як цвіт що від морозу осипає
Та Литвинчанка вже 15 літ співа
І радість в серці знову оживає
***
Сонечко, сонечко прокидайся,
у ранковому тумані умивайся.
Ти до нас приходь раненько,
бо вже встала наша ненька.
Прокидайся, прокидайся.
День новий уже підходить до порогу.
Освіти йому ти ясно всю дорогу.
Ти до нас приходь раненько,
бо вже встала наша ненька.
Прокидайся, прокидайся.
Ти прийди до нас, прийди до хати.
Будем нічку темну проганяти.
Ти до нас приходь раненько,
бо вже встала наша ненька.
Прокидайся, прокидайся.
***
Ой ріка широка з небом говорила
свою радість у тумани положила
ой тумане-туманочку піди яром
укрий землю мою матір теплим паром
Із густого туманочку біла хмара
тихо-тихо у світ божий випливала
біла хмара вище в небо піднімалась
з буйним вітром в чистім полі обіймалась
Ой літала біла хмара красувалась
в синім небі з ясним сонцем цілувалась
в синім морі білі крила умивала
у горах високих коси розчесала
Та прийшла біда, накрила всіх широко
вже не бачить світ навколо ясне око
іссушила рідну землю злая сила
і ріка широка скоро обміліла
Ой як темно стало темно в ріднім краю
злую силу на край світу проганяю
білі стріли хмара точно випускає
і громами усю нечисть оглушає
Пролилася хмара рясними дощами
умивала землю гіркими сльозами
напувала цілі дні і цілі ночі
перестали перестали плакать очі
Темна хмара пролилася вся водою
і пішла до моря повною рікою
ой ріка широка з небом говорила
свою радість у тумани положила
***
Ой стояла ой стояла стара верба
Ой стояла стара верба у води
Колихала полоскала свої коси
У тумані що навідувавсь сюди
І сушила стара верба свої коси
І сушила свої коси на вітрах
І збирала і збирала ранком роси
Що блищали з ночі на моїх щоках
Як поїхав як поїхав козаченько
Як поїхав нашу волю сторожить
Защеміло защеміло в грудях серце
Як без нього важко день новий прожить
Ой гуляли ой гуляли козаченьки
Ой гуляли в чистім полі до зорі
Частували частували шабельками
Злую силу що таїлась на горі
Порубали порубали вороженьків
Відігнали відігнали вже біду
Шабельками нашу волю відстояли
А я миленького більше не діжду
Ой стояла ой стояла стара верба
Ой стояла стара верба у води
Заховала заховала мою радість
У тумані що навідувавсь сюди
19.01.2025