Памʼяті Людмили Клепакової
Сум…
Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці.
Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!".
Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, були у телегрупі під проводом легендарних Тамари Щербатюк і Вадима Чубасова.
Людмила була на курс старша від мене. Ми ніколи не спілкувалися, навіть не віталися.
Вона не помічала мене, хоча я кілька разів виступав зі своїми фортепіанними композиціями на творчих вечорах її зіркового курсу в актовій залі червоного корпусу університету. Звичайно ж, я також "ігнорував" її, вже тоді здогадуючись, що таких, як вона, у житті буде не так багато…
Коли я побачив її в "Імперії кіно", то був щиро радий, що Клепакова, нарешті, зʼявилася на телеекрані у такій елітній програмі й що просто знову можу її бачити. Вона розповідала про Одрі Хепберн і Ромі Шнайдер… Та для мене Людмила сама була однією з них.
Близькі називали її Кльопою… Гадаю, це так ніжно і так зворушливо.
Моя чарівна Кльопо, прощавай і пробач!
Крихким акордом
бринить сум…
Невже сьогодні
втратив красу?
Це теле-Європа:
ерудиція, шарм...
Небесну Кльопу
віддаю небесам.