Людина унікальної долі, величезної ерудиції й неймовірної доброзичливості. Додам: і відчуття гумору. "Воскресіння Лазаря" — саме так він відреагував на мій невеличкий нарис про нього.
Кажуть, не можна двічі увійти в одну річку. Проте йому це вдалося: спочатку хлопчиком із мамою побував у Тель-Авіві ще до створення Держави Ізраїль, а згодом уже дорослою людиною повернувся до цього міста.
Усім серцем вболіває за Україну, адже багато років викладав латину в Харківському медичному. Досі цитує напам‘ять Лесині рядки…
Майже щотижня можна побачити його нові нариси і рецензії. Недавній його есей про Томаса Манна просто приголомшує — такий рівень, наче сам німецький класик пише про себе…
Ім'я Лазар походить від давньоєврейського імені Елеазар, що означає "Бог допоміг". Тож нехай Бог й надалі допомагає Лазарю Ізрайлевичу Беренсону!
Якби таких дюдей було більше,
вони не вбивали би одне одного,
а зустрічали би сонце, складали вірші —
жили б із Богом…
Вони не згиналися би під тягарем пороків,
мов човни прогнилі, розтрощені вітром,
а жили б у злагоді до ста років,
даруючи іншим світло!