Або так дихати вже важко,
На рану хтось насипле сіль,
Чи повернуть назад вже тяжко —
Зрадію сонця промінцю,
Махну здаля легкій хмарині.
Розслаблю ґудзик комірцю,
І посміхнусь якійсь людині.
А може зможу ще зробить,
А може корисним ще буду.
А може зможу полюбить,
Того, кого вже не забуду.
І хай ідуть дощі сумні,
Чи сонце в небі світить ясно.
Я світлі всі думки мої
Посію в землю теплу рясно.
І з гір зійдуть сніги нудні
В ріку шумними ручаями.
І усміхнеться хтось мені,
Торкнувшись теплими руками..
02.03.2026