Ніж вùзнаю, що був не гідний мене,
Що тільки пристрасть то твоя шалена
Ввела мене в оману на біду…
Те щастя ледь торкнулося мене,
Теплом своїм, як сонцем, обігріло,
Слів лагідних мені наговорило,
Та не сказало, що кохання обійде.
Та сум я свій від тебе приховаю,
Про нього день осінній не дізнає,
Лише нічній відкриюсь самоті –
Переберу всі зустрічі в хвилинах,
Торкань намисто і бажань невпинних,
Й забуду, що ти був в моїм житті...
02.12.2022
Ілюстрація — картина Густава Клімта "Дама з віялом", 1917-1918
