із світла, що мене шукає.
Із темноти, що обійма собою,
та теплоти уже не відчуває.
Я зрію світлою росою
із снів та мрій густих туманів.
Із сліду, що лишив ногою,
в піску вже не своїх романів.
Із правди битої й гіркої, —
із того, що мабуть не знаю.
І з сили тихої, живої,
в якій незримо проростаю..
23.12.2025