Співмешкають, а не живуть.
І кров твою, таку гарячу,
Невпинно потихеньку п'ють.
Поета ж для всім відома.
Він про болюче не кричить.
В холодну ніч гарячим серцем
Нема кому його зогріть.
Така вже доля у поета —
Шукать до неба вороття.
А на землі нема такої,
Щоб дать йому нове буття.
12.02.2018