Через крок через два задивляюсь у виші...

Анатолій Клименко

Через крок через два задивляюсь у виші
позбираю слова що згубилися в тиші
куди йду куди кроки мене направляють
може бачуть сліди або точно вже знають
 
тільки йти уперед уперед без зупину
а у серці й думках лиш до тебе я лину
через спрагу і біль через ночі холодні
я шукаю сліди що згубились в безодні
 
я роки розібю що століттями марять
я слова розіллю що тебе ще не хвалять
я громами пройду по захмареним далям
буду слід твій шукати по забутим скрижалям
 
через крок через два задивляюсь у виші
через крок через два всі розбіглись мов миші
через крок через два хтось мені промовляє –
той хто хоче знайти той у тиші питає
                                         22.09.2025