поколіннями топтаний
світлим небом згодований
темнотою окроплений
Радість болем вкривається
від палючого сонця
і сльозами змивається
на щоках у віконця
Всі мости вже попалені
а шляхи стали схилами
я над вірністю пам'яті
розганяв усіх крилами
Я сучасний юродивий
щоб терпіть треба сила
я над прірвою самості
розпрямив свої крила
13.12.2025