Іду над првірвою по краю
І чи кого ще полюблю
Про це у долі не питаю
А стежка краєм тихо в'ється
Угору вище підніма
І серце в грудях поки б'ється
Назад дороги вже нема
вже точно знаю що стежина
мене веде в один кінець
і чи існує та людина
що знає стежку навпростець
чим вище вгору піднімаюсь
то більше душу веселить
ступати твердо намагаюсь
в прозору радісну блакить
все вище вгору піднімаюсь
стежина губиться в імлі
потроху крила розправляю
над пріовою що у пітьмі
чи так було чи марив я
не можу вже тобі сказати
та якщо хочеш ти літати
то мусиш випасти з гнізда
або над прірвою стояти...
06.10.2025