Вони летіли високо за обрій
І їхнє жалібне, проникливе "курли"
Навіювало на думки не добрі.
Вони летять у зовсім інший край землі,
Де ніжне сонце, де тепло і світло.
Летять в мороз, дощі, в туманній сірій млі,
Дістатися туди, де завжди літо!
Спустились нижче, прошуміли над гіллям,
"Хай долетять", — кричу слова пророчі.
І хочу дати справжню силу Журавлям —
Молюся я за них, закривши очі.
Немов почули молитви вони мої,
Із силою полинули за обрій.
А я лишилася чекати на землі
Весни. І Журавлів моїх хоробрих.