Що ще не снилися нікому
Як в лісі темному де звірі
Так лячно бути геть самому
А мрії що, — вони високо
У небі синьому кружляють
І як всевидящеє око
Тебе терпляче виглядають
Прийдуть до тебе о півночі
Або постукають ізрання
І ти ще не розплющиш очі
А в серці вже співа кохання
Коли зійде вогонь небесний
У твою темну комірчину
Твій дух від радості воскресне
І знов повіриш ти в людину