Чергування

Тетяна Булат

Тривожно нині в Україні…
Весь люд мотається повсюди,
А ввечері, як сірі тіні
Втомившись, спати стелять люди.

Їм сняться різні сни — пророчі,
В яких країна Переможе,
І сльози радості щоночі,
І впевненість, що ми все зможем;

Веселі сни — там всі вродливі
І тепло від усмішки друга.
Життя там світле, справедливе,
Там безкінечна біла смуга.

А десь в окопі, весь холодний,
У тепловізор воїн глянув.
На чергуванні він сьогодні,
Хоч ніч і в голові тумани —

Не можна спати! На хвилину
Очей з екрану він не зводить.
Бо знає – береже родину
Від москаля, що поряд ходить.

Ще – від ракети, що злетіла
Із літака десь у Росії,
Розправила убивчі крила
Й несеться, мов страшна стихія.

Тому, щоб снились сни пророчі,
Щоб діти спати мали змогу —
Чергує він щодня й щоночі.
І наближає Перемогу!