Ну раз там, значить там. Я підвівся і пішов подивитися на переодягнених дівчаток, думаю, дівчина вже встигла їх причепурити.
— А що це у нас за красуні такі в будинку з'явилися! — удавано захопився я. – Самай', а куди ти поділа Самі з П'яточкою?
Дівчата радісно заверещали й застрибали навколо мене, підіймаючи руки вгору і даючи зрозуміти, що насправді це вони і є просто ошатні. Я ще трохи покрутився з серйозним обличчям типу: "та не може бути", "а нумо принесіть мені окуляри тітки Поллі", викликаючи нові шквали захоплення, поки П'яточка, як зазвичай, хвалячись новим вбранням, не почала кружляти навколо себе, тримаючись ручками за розкльошений низ сукні, і докружляла до того, що, втративши рівновагу, спікірувала головою в купу взуття, зарившись по плечі й виставивши на загальний огляд задертий низ, що висвітлював охлялу дупку в рожевих трусиках. Витягнувши малу акі, дід ріпку, я сунув їй кулак під ніс, суворо наказавши припинити дуріти, і, взявшись з Самі за ручки, спускатися вниз до тітоньки і сидіти там смирно, поки ми не прийдемо. П'яточка тут же посерйознішала і схопила Самі за руку, демонструючи готовність до слухняності. Так вони і рушили у напрямку до сходової клітки, під проводом мого, про всяк випадок, похмурого погляду, який, напевно, на деякий час зупинить малу від намірів почати чудити, ну це якщо судити по тому як вона стурбовано озиралася, не розуміючи причини мого раптово зміненого настрою.
— Давай-но, підкорювач жіночих сердець, біжи до своєї кімнати переодягатися, часу майже не залишилося, скоро має під'їхати фотограф. – занепокоїлася Сам, вручивши мені стос одягу разом із туфлями.
Ну що ж, швидко так швидко, в колишньому житті мені не раз доводилося одягати костюми, і краватку я теж знав, як пов'язати, внаслідок чого одягнувся вчасно і навіть із запасом. Вийшовши в коридор, почув, що Самай' все ще возиться, тому пройшов на кухню і почав ходити по ній туди-сюди, боячись присісти, щоб чогось не пом'яти.
Дівчина теж не змусила себе довго чекати, і через пару хвилин скрипнули двері і по підлозі невеликого коридорчика застукали підбори, через мить явивши переді мною, досконалу жіночу красу. Я, напевно, навіть рот роззявив, побачивши Самай'. Якщо і були інші моделі суконь, то ця, напевно, підходила до ідеальної фігури дівчини як ніяка інша. Повна відсутність зайвих нагромаджень, типу стрічок або бантів, просто темно-червона тканина, яка добре підкреслює ту чи іншу частину тіла. Глибоке декольте з простеньким ланцюжком і кулоном на гладенькій шиї, розріз збоку на довгому подолі, що іноді оголював струнку ніжку в червоних лабутенах, а чорне волосся зібране у високу складну зачіску, яку самостійно зробити, мені здавалося неможливим, і як вона тільки примудрилася таке самостійно виліпити, для мене стало загадкою.
Напевно, як і вона для мене, так і я для неї виявився повною несподіванкою, одягнувши чоловічий костюм.
— Неймовірно! Тобі б ще відростити волосся і зробити стильну зачіску, страшно буде на вулицю випустити, відразу вкрадуть.
— А все чому?
— Чому?
— А, тому що я красунчик, красунчик...
— Так, красунчик, а ну перестав швидко кривлятися, і підійшов сюди. Комір на сорочці чому ззаду не поправив як слід. Все я повинна дивитися, прямо як дитина мала.
— Ну що ти, мам, знову починаєш, все зі мною нормально, а якщо щось і не так, все одно зійде. Хто там на мене гляне на тлі тебе. Ти Сам, сьогодні сама себе перевершила, я завжди знав, що ти красуня, але щоб до такої міри...
— Правда! Тобі подобається?
— Боюся, щоб у фотографа серце не зупинилося коли побачить таку красу. Доведеться тоді діда прикопати на задньому дворі, щоб без доказів.
— Я буду стояти на шухері. — довірливо повідомила та.
— Не будеш. Тому що, бачачи тебе в цьому вбранні, я не зможу втриматися, і ми займемося цим прямо біля тіла. Воно тобі потрібно?
— Звучить незвично.
— Самая'! Що за розмови? Зізнайся, це П'яточка так на тебе впливає!
— Ні, ти!
Так перемовляючись, ми спустилися вниз і зайшли у відчинені двері квартири тітоньки, де вже перебувала сама господиня, одягнена в досить непоганий одяг як для її віку, і Баффі в тій сукні, в якій ми застали її п'яною біля наших дверей, що весело точила ляси з дівчатками. Наше пришестя стало схожим на ефект вибуху бомби.
Всі в кімнаті миттю замовкли, застигнуті в німому захопленні. П'яточка взагалі не втрималася на ногах і впала на попу. Самі теж, залишаючись з відкритим ротом, відразу кинулися їй допомагати. Всі разом раптом заговорили, нахвалюючи нашу пару, а дитина, що підійшла, навіть почала обережно торкатися то мене, то Сам, не вірячи своїм очам, що ми справжні. І тут піднятий шум і гам перервала до болю знайома фраза:
— Вітаю! Мене звати Василь! Допомога потрібна?
— Василечку! Рідний! Як я рада бачити тебе в доброму здоров'ї, заходь, зараз будемо чай пити з тортиком. Поглянь, який мені торт подарували молоді люди. — заголосила тітонька, вибігши до дверей та схопивши зляканого Васю, і потягнувши до столу.
— Тітонько Поллі, це ще не все! П'яточка хоче вам щось сказати... ну або показати, коротше П'яточка, вперед! — проголосив я, правда в кінці трохи збившись, не знаючи, як назвати той спосіб, яким мала повинна просити вибачення. Ну не скажу ж: "П'яточка промукає у вас прощення", мало того, що не толерантно, але ще й звучить по-дурному.
А малючка у своєму репертуарі. Невинно потупивши оченята, відстовбурчивши нижню губку, ніби ось-ось розплачеться, несучи перед собою коробку цукерок, і до того ж незграбно переступаючи худенькими ніжками в червоних сандалях, ніби ноша занадто важка для неї, підійшла до тітоньки і поглянувши на неї широко розкритими очима, в яких блищали сльози каяття, простягнула свою коробочку. Тітонька, розчулившись таким видовищем, сама ледь не плачучи, підхопила дитину на руки і почала обіймати, а та чи то продовжуючи грати, чи то справді, раптово розридалася і почала цілувати жінку куди не попало. Тітка, не витримавши таких проявів почуттів, заревіла не гірше за малу, а збоку і Баффі захлюпала носом. Та що Баффі, Василь, якого вже посадили за стіл і який посміхався без причини, оглядаючи стіл в передчутті рясного об'їдання, не розуміючи, що відбувається, теж заголосив про Василя і допомогу. Збоку витирала сльози Самі, а її сексуальна матуся уткнулася мені в плече і тихенько підтирала ніс хустинкою. Одним словом, П'яточка відпрацювала на п'ять з плюсом, ну або дійсно усвідомила, чим все могло для неї закінчитися, і справді шкодує, але хай би що там не було, пора припиняти цей скиглячий балаган, тому що з хвилини на хвилину повинен під'їхати фотограф.
— Так, пані та Василю! Припиняємо плакати, не забуваємо, що за кілька хвилин нас мають сфотографувати для майбутніх поколінь. І мені не хочеться, щоб наші нащадки, дивлячись на вицвілі обличчя, дивувалися, з чого б це там всі такі сумні і заплакані, невже у них не знайшлося жодного щасливого моменту в житті, щоб згадати і посміхнутися хоча б для фото. – закликав я народ потихеньку приходити до тями, а щоб процес пішов швидше, підійшов ззаду до Васі, схопив його за потилицю і ткнув обличчям у тістечко, що стояло на столі перед ним.
Коли він відсмикнув голову, вся його фізіономія, виявилося в кремі та крихтах. П'яточка і Самі, побачивши таке, відразу ж почали сміятися, пускаючи бульбашки носом. А гад Василь, побачивши, що всім раптом стало смішно, набрав в ложечку порцію крему і, відтягнувши її, пульнув кремом прямо мені в ліве око. Тут вже всі почали реготати, а Вася, бачачи, що його жарт мав такий успіх, знову взявся за ложечку, та, вгледівши перед собою дуло 44-го калібру, враз похмурнів і почав діловито відтирати своє обличчя.
— Милий, це було щось! — ледь не заїкаючись від сміху, вимовила Самая', почавши витирати мені око тією ж хусткою, якою щойно витирала сльози. — Ви так кумедно виглядали з Василем.
— Можливо, мила. Тільки не забувай, що тістечок ще дуже багато на столі...
— Ти не посмієш!
— Не переживай, я тебе потім всю оближу.
— Ні! Стрілок! Не смій...
— Пані та панове! Я дуже перепрошую, що увійшов без стуку, але парадні двері виявилися відчиненими, і я дозволив собі так сказати... Фотопортрет, у вас замовляли?
Що тут сталося, всі разом раптово забігали, заметушилися в пошуках дзеркал або хоча б щось, що віддзеркалює аби привести себе в пристойний вигляд після недавнього, рясного слізного виливу, ніби фотографуватися належало в останній раз. Мені довелося відступити за стіл, щоб не бути затоптаним або віднесеним невідомо куди в цьому жіночому вихорі, епіцентром якого була огрядна тітонька, навіть випадково опинитися на шляху якої я не бажав абсолютно. На щастя, з загальної метушні, мені вдалося виловити П'яточку майже цілою і неушкодженою, яка носилася за всіма, абсолютно не розуміючи, куди й за чим біжить, тому була безмежно щасливою і життєрадісною, але через дві величезні соплі, що бовталися під носом, як ніхто інший потребувала термінової макіяжної обробки. Я посадив малу собі на коліна і дістав з її кишеньки хустинку, дбайливо покладену туди Самай', попередньо поцікавившись, чи не з'явилося там чогось нового, типу гранатомета. Але крім подарованої мною жаби, на щастя, нічого нового не з'явилося. Тому я зі спокійною совістю сунув їй під ніс хустинку, змусивши дунути що є сил.
Чи то сил у П'яточки виявилося надміру, чи то шмарклів, але новеньку хустку довелося викинути в сміттєве відро, бо ні сунути її назад у кишеню, ні нести на прання я не наважився. Далі малявку у мене підхопила Самай' і зайнялася подальшою обробкою заплаканої поверхні. Я ж, опинившись без діла, скромно склав руки на колінах і почав спостерігати за тим, що відбувається. Відразу впало в око, що Василь, який сидів позаду мене, якось несподівано швидко кудись зник. Я оглянув кімнату, але ніде його не знайшов – може, в туалет пішов. Про всяк випадок прокрутив у голові, як останнім виходив зі своєї двокімнатної квартири, як замикав на ключ, який і зараз знаходиться при мені, значить туди він проникнути не міг. Тоді точно засів у туалеті тітоньки, або в його блаженну голову прилетіла нова думка йти допомагати ще комусь крім мене, що було б просто чудово.
Ну а далі в кімнату ввалився наш фотограф, зваливши собі на спину свій громіздкий апарат на тринозі з камерою-гармошкою, плюс на додачу тягнучи під пахвою купу додаткового мотлоху типу парасольок і намотаного на палиці білосніжного простирадла.